Цифри, якими ми користуємося і які називаємо арабськими, насправді винайшли стародавні індійці. Від них вони перейшли до арабів, а потім потратиш до європейців. Індійці також придумали цифру 0.Індійці були вмілими архітекторами і гарними скульпторами. Вони висікали з каменю статуї га барельєфи і прикрашали ними храми й палаци. Скульптори зображати богів, тварин, людей.<span>Література Індії. Найдавніша книга в індійській літературі — «Рігведа» — збірник священних гімнів. Її створили арії на санскриті більш як три тисячі років тому. У гімнах оспівуються краса, мудрість і справедливість богів Варуни, Агні, Рудри, Індри. Деякі гімни — це молитви і прохання, звернені до богів.</span>У «Рігведі» записано багато замовлянь від різних хвороб. Індійці уявляли хвороби у вигляді злих демонів, які оселялися в тілі людини. Їх можна прогнати за допомогою чарівних слів, чистої води чи лікарських трав.<span>«Магабгарата». Найбільший твір давньоіндійської літератури — поема «Магабгарата». Вона складається з 200 тис. віршів. У поемі розповідається про боротьбу за владу між двома царськими ролами — Пандавами і Кауравами. Події відбувалися в XI ст. до н. е. П'ять братів Пандавів рано втратили батька. Їхні родичі Каурави вигнали їх з рідних місць. Згодом брати виросли і стали могутніми богатирями. Цар пообіцяв віддати свою дочку, царівну Драупалі заміж за того, хто поцілить стрілою в око золотій рибці. Вона висіла на дереві, а перед нею крутилося колесо зі спицями. З усієї Індії зібралися женихи, але ніхто з них не міг влучити в око золотій рибці. Одному з братів Пандавів це вдалося, і він одружився з царівною. Пандави збудували чудовий палац і оселилися там. Та старший з Пандавів програв у кості все майно — золото, рабів, слонів, табуни коней, а потім себе, братів і навіть свою дружину — царівну Драупалі. Усі вони стали рабами Кауравів. Між Панданами і Кауравамн почалася війна, в якій Пандави перемогли.</span><span>
</span>
Если не ошибаюсь<span> А.Д.Кившенко. </span>
Народ, конечно, чтил фараона, но ещё больше чтил старых богов. Попытка Эхнатона унифицировать религиозный культ грозила уничтожить поклонение ряду веками чтимых местных божеств, заменив их всех "богом солнечного диска". Простой народ не мог так вот взять и в одночасье отречься от того же Амона, который уже не одно столетие "заботился" о египетской земле. Плюс - активное влияние жрецов старого культа, попавших в немилость, оказываемое на народные массы, безусловно давало свои плоды: служителям прежних богов народ верил, а вот к "новой вере" и её служителям относился, мягко говоря, настороженно.
Экономическое положение России во II половине XVII века
<span>Оправившись после войны и интервенции начала века, страна вступила в новый этап социально-экономического развития. XVII век был временем значительного роста производительных сил в области промышленности и земледелия. Несмотря на господство натурального хозяйства, успехи общественного разделения труда привели не только к расцвету мелкого производства, но и возникновению первых русских мануфактур. </span>
<span>В XVII веке обозначились признаки начавшегося процесса первоначального накопления – появление купцов, обладателей крупного капитала, наживших богатство путем неэквивалентного обмена (торговцы солью, драгоценной сибирской пушниной, новгородским и псковским льном) . </span>