Нещодавно ми, учні 4-А класу, провели цікаве Свято мови.
Дівчата і хлопці старанно підготувалися: вивчили вірші про рідну мову, прислів’я та приказки, загадки. Згадали про нелегку історію українського слова, його переслідування та розквіт. Провели цікаву вікторину про рідну мову. Учні нашого класу самостійно підготували її. Нашими глядачами були учні інших класів, вчителі, батьки. Вони довго плескали нам, коли закінчився виступ. Усім дуже сподобалось.
Глядачі отримали гарний настрій. Учні дізналися багато цікавого.
_____________________
учень 4-А класу.
<span>У козацьких реєстрах він записаний під іменем Петра Калниша. В історію ж увійшов як Петро Калнишевський, останній кошовий отаман Запорозької Січі.</span>
<span>Відомо, що з молодих літ пов’язав він свою долю з козацтвом. У різних документах ч ас од ч асу натрапляємо то на військового осавула Петра Калниша, то на військового суддю. Він входить до складу авторитетних депутацій Січі, які відстоювали перед російським царем козацькі права. 1761 року його, людину вже похилого віку, обрано кошовим отаманом. Очевидно, й у цьому віці Калнишевський не втратив сили і здоров’я (а було ж йому на той ч ас уже сімдесят літ!), бо немічних людей ніхто й ніколи не обирав на Січі проводирем.</span>
<span>Кошовий очолював козацьке військо у війні Росії з турками й татарами. Його було нагороджено золотою медаллю з портретом імператриці. Як свідчать сучасники, він справді відзначився в ч исленних баталіях і особистою хоробрістю, і мудрим керівництвом. Очолюване ним козацтво показало високе володіння воєнним мистецтвом.</span><span>
</span>
<span>Мова- це символ держави.Немає мови-немає народу.Уявіть собі ситуацію російські люди починають розмовляти китайською забуваючи рідну мову.У що тоді перетвориться країна?Правильно,у другий Китай.А нам це не потрібно.Ми повинні берегти і розвивати мову дорожити нею-своєю рідною мовою.Звісно ніхто не забороняє нам вивчати інші мови але й про свою забувати не потрібно.Згадайте притчу про Вавилонську вежу,поки всі говорили на одній мові то всі один одного розуміли а потім коли всі почали розмовляти на різних мовах то люди перестали розуміти один одного і покинули справу.Доки ми пам*ятатимемо свою рідну мову,доки і існуватиме наш народ! </span>
На дворі вже кінець осені. Погода втрачає свою осінню красу та привабливість,набирає іншу форму. Дерева стають голі,лани пожовплі,а ріки мілкі,тільки одна ріка не втрачає своєї краси та неповторності,головна річка України,Дніпро.
Всі ріки стають мілкі,втрачають свій вигляд. Дніпро ж не втрачає своєї величі і могутності.Дивлячись на нього,людина усвідовлює силу,красу та перевагу стихії над собою. Глибина ріки дозволяє людям насолоджуватись відпочинком на яхтах та параплавах.
Підводний світ ріки неповторний,там надзвичайно багатий,різноманітний рибний колорит.
Дніпро заслуговує почесне місце серед найбільших річок світу!
Окрім легенд, є дані наукові теорії, складніші теорем. описуючи переяславську раду, літописці вказують на нехіть багатьох українців, зокрема киян, до союзу з москвою, що різко суперечить російським державницьким стереотипам. микола, замість панського лану, вийшов на своє поле. мотря не хвалиться про це нікому, навіть і христі. ні на яку іншу птицю, крім качок, у тихона не піднімалася рука. на його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок. на хуторі, ніколи з хлопців його віку не було, за винятком салійового сина, дмитрика. максим, замість відповіді, отак ррозкрив рота та показав два ряди білих-пребілих зубів. опріч писаря та цупченка, ніхто нічого не розуміє. саме нічого до хати не прийде, крім біди. замість коня, дісталась свиня.
відокремлені додатки: окрім легенд, зокрема киян, замість панського лану, навіть і христі, крім качок, замість похилої хатини, за винятком салійового сина, замість відповіді, опріч писаря та цупченка, крім біди, замість коня.
відокреслені обставини: описуючи переяславську раду, на хуторі.