Ігор чекає свого брата Всеволода. А в того вже бистрі коні осідлані стоять під Курськом, воїни вправні, шукають собі честі, а князю — слави.
Глянув Ігор на світле сонце, а воно тьмою закрилося. Сказав князь воїнам: "Браття і дружино! Краще полягти в бою, ніж потрапити в полон. Хочу списа переломити край поля Половецького, хочу голову зложити або напитися шоломом із Дону!"
Було затемнення сонця, птахи кричали, звірі ричали. Половці, побачивши Ігореве військо, побігли до Дону. Зранку в п’ятницю перемогла Ігорева дружина, забрала багатство — і золото, й дорогі тканини, й одяг. Усім тим мостили болото, щоб проїхати далі.
Другого дня рано криваві зорі встали, чорні хмари з моря йдуть, хочуть закрити чотири сонця на ріці Каялі біля Дону великого. О Руська земле, уже за горою єси!
З ранку до вечора гримить бій, летять стріли, тріщать списи. Чорна земля кістьми засіяна і кров’ю полита. Буй-тур Всеволод стоїть в обороні. Падають його стяги. Ігореві жаль брата, завертає він свої полки на поміч. Три дні билися, і впали стяги Ігореві. "Тут пир докінчили хоробрі русичі: сватів напоїли і самі полягли за землю Руську". Навіть трави й дерева нахилилися з жалощів.
Припинилися походи князів на половців, розпочалися сварки, усобиці, а вороги тим часом на Руську землю прийшли з перемогами.
Горе розлилося по Руській землі. У цей час князь Ігор пересів із сідла золотого у сідло невольниче.
А Святослав у Києві в цей час побачив поганий сон. І сказали йому бояри, що полягло хоробре Ігореве військо, загинув Всеволод, а самого Ігоря взято в полон.
Сказав тоді великий князь Святослав золоте слово, зі слізьми змішане, про те, що рано брати виступили проти половців, собі слави шукаючи. Далі він згадує всіх колишніх князів і жалкує, що мало дбали вони про рідну землю, більше про свою славу та багатство.
На Дунаї плаче Ярославна, хоче зозулею полетіти до свого князя Ігоря, утерти йому криваві рани. Вона звертається до вітра, щоб не метав стріли на князеву дружину, до Дніпра й сонця, щоб допомагали її ладові.
Ігор у полоні не спить, думає про втечу. Овлур дістав йому коня, і мчить Ігор сірим вовком до Дінця. Йому допомагають і трави, і птахи, і звірі. Половецькі князі Гзак і Кончак не наздогнали його. Повертається Ігор на Руську землю, яка радісно його зустрічає: на небі ясно світить сонце, скрізь лунають пісні дівчат, навіть на далекому Дунаї. Під радісне вітання Ігор прибуває до Києва.
<span>«Слово
наче птах — народжується з крилами», З допомогою слова людина намагається змінювати
світ, перетворювати його, надавати його розвиткові потрібного
спрямування. Те
саме можна сказати і про прислів’я
вони водночас були і витвором народно-поетичної творчості, і засобом
впливу
Читаючи цю серію, розумієш – усе геніальне – просте.
</span>
М'які слова і камінь крушать.
Байка байкою, а борщ стигне.
Мовивши слово, треба бути йому паном.
Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
<span>Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.</span>
<span>Культура мовлення — це
духовне обличчя людини. На сучасному етапі питання культури мовлення
особливо гостро стоїть перед молоддю. Рівень мовної культури сприяє її
вихованню як особистості. Сучасна молодь вигадує безліч нових слів для
більш зручного спілкування між собою та іноді ці слова спотворюють мову.
На сьогоднішній день все рідше й рідше можна зустріти молоду людину,
яка вміє висловлювати свою думку не перекручуючи слова або не
користуючись ненормативною лексикою. Мені здається, що не тільки молодь,
але й дорослі люди часто деформують мову. Проблема культури мовлення в
сучасний період є актуальною. На жаль в наш час люди все менше читають
книжки та не намагаються вдосконалювати свою культуру мовлення. Серед
підлітків дуже актуальна тема використання нецензурної лексики. Вони
думають, що користуючись подібними словами вони легше можуть донести
свої думки до інших, або цим вони здобувають визнання у своїх
однолітків, але це не так. Цим вони тільки демонструють свою
невихованість, неповагу до людей, яким неприємно слухати таку розмову.
Молодь – це майбутнє будь-якої країни, її надія. Якщо вона буде
нехтувати культурою мовлення, то на наступні покоління взагалі не можна
буде сподіватись. Отже, нехай молоді хлопці та дівчата засвоять всі
норми спілкування літературною мовою, не псують свою мову лихослів’ям
та говорять культурно і грамотно.</span>
Заварити кашу-затіяти якусь неприємну.копітку справу.
Їхати зайцем-їхати без квитка,безкоштовно.
Іти на ви-виступати "війною"проти кого-небудь.
Три кити-основні засади чого небудь.
Замовляти зуби-відвертати увагу,обманювати.
Хоч з-під землі викопай-за будь-яку ціну.
Битися як риба об лід-безрезультатно добиватися чого-небудь важкою працею.
За тридев"ять земель-дуже далеко.
Вавилонське стовпотворіння-повне безладдя,нестримний галас,метушня.
На всі заставки-скільки є сили й вміння.
Зализувати рани-приходити в себе після небезпечної,неприємної ситуації.
За неділю до Великодня святкується вербра неділя.Перед вербноя неділею,люди до церкви везуть вербове гілля,щоб зранку посявятити його.Коли верба вже посвячена священником,діти один перед одним намагаються встигнути проковтнути кілька котиків.За народним переконанням ці котики вбережуть горло від хвороби.Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок священної верби.А молодь жартома била одне одного священним гіллям ще з дорозі із церкви.При цьому потрібно було промовляти:
Будь великий,як верба!
Будь багатий,як земля!
Будь сильний,як вода!
Але після використання,священну вербу ні в якому разі не можна топтати та викидати-це великий гріх!Потрібно лише зібрати в одному місці та спалити.
