87лет обь мы тоже говарили в школе
Ты о России тогда порода невозеландская белая порода кроликов серый великан и сейчас тоже будет порода советская шиншила
<span>Торжественное открытие театра состоялось 24 мая 1947 года опереттой советского композитора Р. Хейфа «Яблоко любви» по пьесе И. Луковского, посвящённой историческим событиям из жизни адмирала Ф. Ушакова. Последующие четыре постановки оказались также произведениями советских авторов («Кораллина» К.Листова, «Верный друг» В.Соловьёва-Седого, «Аршин Мал-алан» У.Гаджибекова, «Запорожец за Дунаем» С.Гулак-Артемовского), что во многом определило всю дальнейшую творческую судьбу Омского театра, где главным звеном репертуарной афиши всегда были произведения о жизни советского народа.</span><span>За 35 лет деятельности театра в статусе музкомедии на ряду с жемчужинами зарубежной классики, прозвучали практически все самые популярные и малоизвестные ныне оперетты и музыкальные комедии отечественных композиторов – И. Дунаевского («Белая акация», 1957; «Вольный ветер», 1948), Б. Александрова («Свадьба в Малиновке», 1948 и 1955; «Рядом с тобой», 1951), А. Рябова («Чудесный край», 1950; «Сорочинская ярмарка», 1948 и 1972), Ю. Милютина («Трембита»,1950; «Цирк зажигает огни», 1961; «Фонари-фонарики»,1958; «Поцелуй Чаниты», 1957), К. Листова («Поют сталинградцы», 1956; «Сердце балтийца», 1964; «Севастопольский вальс», 1962 и 1975), В.Соловьёва-Седого («Самое заветное», 1953; «Восемнадцать лет», 1973) и многих-многих других.
</span>
1Редкий лес,2одомашненный тигр,3кривая лини,4 тяжелый слон, спускаться с лестницы, недоброкачественная еда
По-перше, це досить сильне штучне прискорення процесів вивітрювання осадових і гранітних порід, пов’язане з видобуванням і переробкою корисних копалин, спалюванням вугілля, нафти, торфу, природного газу. В результаті в атмосфері збільшується вміст вуглекислого газу, оксидів сірки, через кислотні дощі зменшується рН ґрунту, що призводить до переходу багатьох елементів у розчинений стан. Деякі з них у великих концентраціях токсичні й небезпечні для живого (наприклад, важкі метали - мідь, цинк, свинець). Процеси кругообігу речовин у біологічному циклі вповільнюються - адже гинуть носії живої речовини.
По-друге, людина в процесі своєї господарської діяльності створює численні речовини (наприклад, пластмаси), які надалі не можуть бути ні використані продуцентами, ні розкладені до доступних мінеральних речовин редуцентами. Вони утворюють особливу групу антропогенних “осадових” порід - відходи нашої цивілізації, які археологи чомусь назвали “культурним шаром”. Ці відходи зрештою будуть трансформовані в літосфері в граніти й потім у процесі вивітрювання знову стануть доступними для живої речовини, але відбудеться це в геологічних вимірах часу - через мільйони років. Тому є реальна загроза того, що доступні ресурси біосфери можуть бути перероблені на відходи швидше, ніж завершиться цикл геологічного кругообігу. Що в цьому разі станеться з біосферою (в тому числі й з людиною), передбачити нескладно.
