Ответ:
потому что Тарас прекрасно понимал что Приемыш не выживет без него
У статті дібрані основні цитати, котрі допоможуть вам охарактеризувати героя твору Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять” діда Демяна (діда Михайлика). Даний матеріал можна використати для цитатної характеристики образу.
Дід Дем’ян — найстарший із родини Стельмахів. Добрий, розумний, працьовитий, веселий, відчайдушний, талановитий хазяїн, стельмах. Його поважали усі люди. Любив та цінував свою дружину. Чесно працював на своїй землі.
Цитатна характеристика.
• «Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем’ян, якого знав увесь повіт. Чого тільки не вмів мій дідусь! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата,— співаючи зробить, дайте тільки заліза, дерева і ввечері добру чарку монопольки. А хочете вітряка, то й вітряка вибудує під самі хмари; у кузні вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев’яні квіти розкидає по них. Залізо й дерево аж співали у діда, поки сила не повиходила з його рук. Міг чоловік нехитрим інструментом вирізати і просту людину, і святого».
• «…Через те що мого діда знали по всіх довколишніх селах, йому не так просто було дійти до кінської торговиці — його одразу потягли в ті незаконні «дімки», де люди по-різному залишали свої гроші: одні набиралися за них веселощів, а інші — смутку. Дід саме був із тих, що купляють веселощі на душу, а рум’янці на вид».
• «Найдорожчим для бідного чоловіка є земля, вірна жінка і пісня».
• «З незвичайної делікатності дідуся дивувались і потроху посміювалися наші вуличани. Де ж це видно так жалувати в селянстві жінку, як жалував він? Коли дідусь пізно повертався з роботи чи заробітків, то шкодував будити свою дружину, а сідав на призьбі коло її вікна і отут, припадаючи росою, засинав до ранку. За це не раз його сварила бабуся. Дід обіцяв, що більше цього не буде, і знову робив по-своєму».
• «…Біля вікна дружини і прихопив мого діда останній осінній сон і простуда. Прокинувся він на світанку з хворобою в грудях. Її вже не змогли вигнати ні піч, ні парене зерно, ні добра чарка. Через три дні спочивав у домовині. На подушці біля його голови востаннє лежали любисток, материнка і шавлі…»
История про слепую собаку Арктура - самый сильный для меня рассказ в книге. Он очень пронзительный, не слезовыжимательный, не давящий на жалость, а в чем-то даже суровый, но очень берущий за живое. Слепая собака пропала, и одинокий доктор перестал петь арии. Меня просто вот в таком описании все трогает. И доктора жаль не меньше собаки, потому что у собаки не было глаз, а у доктора не было семьи (единственная оставшаяся в живых дочь к нему не приезжала).
А в рассказе про тюлененка с большими тоскливыми глазами мне было жалко не только сироту-тюлененка, но и мальчика Васю, который вынужден был расстаться с любимцем, отпустив его в море.
Для меня эта книга Казакова - не совсем детская, потому что в ней нет приключений и каких-то там веселых картинок, но такие книги обязательно надо читать детям, чтобы дети слушали музыку языка и чтобы учились добру. Такие книги учат слышать сердцем.
Отдельная радость для глаз - иллюстрации Николая Устинова в этой книге. Природу Устинов рисует просто необыкновенно!
Книга хорошая, но особенного смысла издавать её такой толстой, на мелованной бумаге, с твердой обложкой не было. Рассказов всего три, они небольшие, перечитывать часто их не станешь, а книга занимает много места. Достаточно было бы варианта в виде тонкой книги. Но такие сейчас мало издаются.
Глухонимой,рослый богатырь.Отличается от окружающих не только внешне,но и внутренне.Герасим сохраняяе в себе доброе,чуткое к чужой беде сердце.По русски широкую.русскую душу,невиданное чувство собственного достоинства.Герасим могучий плодородный как дерево.Он любит землю,хозяином которой некогда небыл.Всегда с открытой душой.Прост и искреннен.
1) крупнейшее сражение Отечественной войны 1812 года (русской и французской армией) т.е сражение
2)Старый солдат, участник сражения
,Молодой солдат, служащий в мирное время
-Да, были люди в наше время,
Не то, что нынешнее племя:
Богатыри — не вы!
3)от лица солдата . сказ - это вид литературно-художественного повествования.размышляет о старом и новом поколении и противопоставляет их.
