Январь. В январе начинается настоящий зимний переполох.Это когда все дети выходят на улицу с санками и коньками.Целый день дети лепят снеговика и валяются в пушистом снегу.И тогда родители достают зимнюю лопату и чистят снег.
<span>sha1999996 Ученый</span>
последний подвиг- хождение к монгольскому хану за прощением. во времена Александра сборщики дани ввели новые налоги и большие проценты за недоздачу . народ не мог этого вынести. последней каплей стало отречение какого то монаха и переход его в веру монгольскую . он последними словами оговорил христиан . люди подняли бунт ,убили предателя и начали убивать баскаков(сборщиков налога) . за это монгольский хан послал войско на Русь . александр решив поехать и просить прощение за народ,хоть участия в бунте не принимал. этот поход равнялся смерти. ведь на Александра обрушится весь гнев хана. перед отъездом он молился и горячо прощлся с родными,ведь он мог не вернуться. (но у татар умер правитель,начались междоусобицы , а когда все закончилось новый хан простил народ ).
Внешностью Степана Петровича, простого рудничного рабочего, талантливого
и работящего, природа не обделила. Недаром он понравился Хозяйке Медной
горы. Она ему, "большому и тяжёлому" велела тихо ступать, чтобы ящерок
не подавить. Видимо, и ростом был высок, и фигурой статен. И глаза
зеленью отливали.
Был Степан не робкого десятка. Хоть и тушевался при Хозяйке, а виду не подал, отказался на ней жениться, потому что невесту Настеньку любил. Не испугался и рудничному приказчику передать хозяйкины слова, чтобы он с её прииска убирался подобру-поздорову. А когда барин заказал сделать из малахитовой глыбы столбы резные, то Степан настоял, чтобы тот ему и Настеньке вольную дал. Так, благодаря сильному и настойчивому характеру, Степан из крепостных стал свободным.
Вір на тему: Проблема вибору в трагедії «Гамлет»<span><span>Для мислячого людини проблема вибору, особливо якщо мова йде про вибір моральному, завжди важка й відповідальна. Безсумнівно, кінцевий підсумок визначається рядом причин і в першу чергу ціннісною системою кожної окремої особистості. Якщо у своєму житті людин керується вищими, шляхетними поривами, він, швидше за все, не зважиться на антигуманний і злочинний крок, не порушить відомі християнські заповіді: не убий, не укради, не прелюбодействуй і т.д. Однак у трагедії Шекспіра «Гамлет» ми стаємо свідками трохи іншого процесу. Головний герой у пориві мести вбиває кількох людей, його вчинки викликають неоднозначні почуття, але осуд у цьому ряді коштує на останнім місці</span><span>«Бути або не бути, от у чому питання», – сумніву терзають головного героя аж до фінальної сцени. Він вражений тими подіями, які нежданно-негаданно обрушилися на його голову. Смерть батька в результаті кровожерливого й підлого вбивства, зрадництво матері, що, здавалося, так любила батька, але менше ніж через два місяці вийшла заміж за брата покійного й розділила з ним трон. Мати Гамлета важко назвати злочинницею, але в очах сина на ній лежить тяжка моральна провина: вона порушила борг вірності, забувши покійного чоловіка</span><span>Гамлет бачить дві зради людей, зв’язаних сімейними й кревними узами: його матері й брата короля. Якщо вже найближчі люди переступають закони споріднення, то чого можна чекати від інших? Ілюзорні подання звалилися, і це змушує Гамлета по-новому глянути на навколишню дійсність. Мир навколо для нього не просто спохмурнів – він перевернувся, виявивши виворіт звичних цінностей, понять, ідеалів, які раптом придбали «подвійний зміст», багатозначність. Перед ним з’являється маса недозволених питань, і головний з них: чи треба боротися з існуючою несправедливістю або варто примиритися з тим, яка життя?</span><span><span>Можна </span>припустити, що до страшних подій, що порушили його щиросердечний спокій, Гамлет був людиною цільним, його думки й воля не розходилися зі справою. З тих пор як Примара зажадала помститися кривдникові, Гамлет постійно відчуває протиріччя: його свідомість ясно говорить, що він повинен зробити, але йому не вистачає волі, рішучості. З іншого боку, можна припустити, що аж ніяк не відсутність волі залишає Гамлета довгий час без дії. Недарма тема смерті постійно виникає в його міркуваннях: вона перебуває в прямого взаємозв’язку з усвідомленням тлінності буття</span></span>
