Балу, Багира, Акела, Шерхан, ну и сам Маугли,Табаки,Каа,Бальдео,Кобра,Волки,Обезьяны..
Я прочитала рассказ "В дурном обществе". На меня он произвел очень тяжелое впечатление. Но, особенно, было сложно читать о судьбе маленькой девочке Маруси. Автор, описывая девочку, сравнивает ее с Соней, как-бы подчеркивая тот контраст, который существовал между ними.Обе девочки были ровесницы, обеим по четыре года. Но как разительно отличается их судьба! Бедная Маруся, жившая в подземелье, мало бывала на солнце, поэтому она была очень бледная , как "цветок, выросший без лучей солнца". Из-за постоянного недоедания девочка была очень маленькой и хрупкой, плохо ходила, руки у нее были тонкими и прозрачными. Соня же, напротив, живя в роскоше, была полненькая "как пышка", веселая, очень резвая, постоянно находилась в движении. Она не знала недостатка ни в пище, ни в солнце, все время смеялась и веселилась. Жизнь для нее играла всеми цветами радуги.Маруся от такого образа жизни была смертельно больна. Соня же, напротив, была полна сил и здоровья.Обе девочки были любимы. Но что мог сделать для спасения своей дочери будный отец, если у него не было ни денег, ни жилья, ни возможности хоть что-то изменить в ее судьбе? Любящий брат воровал для нее еду, но этого было мало для спасения Маруси. А любовь родных к Соне находила свое выражение во всем, даже в том, что у маленькой девочки была своя горничная.Обе девочки были добрыми. Маруся, несмотря на то, что жила в багатстве, не отказалась дать свою куклу Соне, которая находилась при смерти, чтобы хоть как-то облегчить ее страдания. После смерти бедной девочки она ходила с братом ухаживать за могилкой Маруси.Мне очень жаль Марусю. Ведь из-за нишеты она так рано ушла из жизни. И я рада, что такая девочка, как Соня, не испортилась из-за своего багатства, а все-таки осталась человечной и доброй.
Про повість Вольтера "Простак" <span>Повість “Простак“ була написана Вольтером у 1767 р.</span> <span>Дія повісті "Простак" повністю розгорталася у Франції, хоча головний герой — індіанець з племені гуронів, який за збігом обставин опинився на території Європи.</span>Незважаючи на доволі примітивну композиційну побудову та стриманий виклад думок, протягом твору наскрізно простежувалася його сатирична спрямованість. <span>Найголовніші риси головного героя – здоровий глузд і відвертість. Простак робить вчинки, які прийнятні з погляду природи, але суперечать моралі французького суспільства, представники якого вважають його досить дивним і навіть небезпечним. Чим глибше Простак знайомиться з французькою дійсністю, тим драматичнішим стає його конфлікт з нею. Поступово він розуміє, що навіть Біблію, джерело мудрості й добра, використовують як виправдання брехні, лицемірства, фарисейства, релігійних конфліктів. Чиста душа Простака, не позначена<span> тавром</span> лицемірства, прагне гармонії з собою та людьми, опирається фальші людських стосунків, тоді як інші й не помічають її.</span><span> </span><span>Ідейний зміст повісті<span> Вольтера – згубний вплив суспільства на “природну людину”, що і зумовило складність, багатогранність образу Простака, який протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею.</span></span> <span>Головна суперечність твору: "Природна людина" — "штучна" людина (продукт цивілізації).</span> <span>В центрі уваги ті риси французького життя, які, на думку письменника, суперечили здоровому глузду, природному єству людини: "Його розум, не викривлений помилками, зберіг усю свою природну прямизну. Він бачив речі такими, якими вони насправді є, між тим як ми, під впливом засвоєних у дитинстві поглядів, бачимо їх скрізь і завжди такими, якими вони ніколи не бувають".</span> <span>Природний розум вищий від здорового глузду, набутого в умовах цивілізації, бо остання наскрізь отруєна забобонами. В основі комічного у творі лежала саме невідповідність суджень природного глузду і загальнопоширених суспільних звичаїв (забобонів).</span> <span>Головна сюжетна лінія<span> — історія кохання Простака і юної вродливої Сент-Ів.</span></span> <span>Спочатку події відбувалися в Нижній Бретані, в пріораті Гірської богоматері. Своїми наївними, але влучними судженнями Гурон, сам того не знаючи, викривав різноманітні суспільні забобони і нісенітниці, зокрема поведінку людей, що заснована на буквальному розумінні релігійних приписів.</span> <span>У другій половині твору Простак, відзначившись у битві з англійцями, що напали на узбережжя, вирушив в Париж за заслуженою нагородою, а заодно за дозволом одружитися з коханою Сент-Ів. Проте "природний розум" не міг знайти спільної мови ні з "державним розумом", ані з "конфесійним розумом".</span>Всі можновладці, до яких звертався Простак, а за ним і Сент-Ів, — це духовні особи; люди, що оточували героїв, говорили майже виключно на релігійні теми і дивилися на світ крізь призму конфесійності. Все суспільство розподілене на ворогуючі релігійні групи. Тут релігійність постала швидше не як забобон, а як прагматична, егоїстична позиція, що вела до особистого збагачення.Вольтер прагнув показати, що релігійність не надає французькому суспільству ніякого ладу, не робить його моральнішим і щасливішим.<span>Твір відобразив атмосферу тих років, коли в більшості католицьких монархій почали забороняти діяльність єзуїтів, аж поки рішенням папи Климента XIV орден не був розпущений зовсім.</span>
Высший из семьи богатых помещиков владевший более чем 3 тысяч крепостных радищев был отдан в санкт петербургский пажеский корпус 1766 отправлено средства екатерины 2 вместе с 11 другими молодыми людьми в германию заканчивать курс наук в лейпцигском университете на западе он открывает для себя valtera гельвеция ринальди вернувшись в петербург 71 он занимает должность секретаря сената 1772 он знакомится с новиковым который заказывает ему перевод наблюдения над историей греции mobli 1789 радищев этому времени уже начали петербургской таможни анонимно публикует биографию одного из своих сокурсников по медицинскому университету житие ушакова в которой пользуюсь случаем обличает деспотизм войну с dreamstime придворных в мае 1790 выходит главная книга путешествие из петербурга в москву доставлены формы сентиментальное путешествие радищева 24 глава книги каждый из которых носит название какой нибудь танец по дороге в москву описывает во всем их многообразии ужасы крепостничества излагать свою политика философскую теорию предусматривающий уважения прав и свобод личности справедливый раздел земель и содержащую республиканскую программу книгу немедленно конфискует в июле 1910 790 радищев арестован и приговорен к смертной казни знаменитости в сибирь освобожден павлом первым в 1796 у нас эти слова больной истомин и он кончает с собой в 1802 году
Ответ:
в Полтавской войне была война люди страдали воевали, сражались и.т.д.
Исторические источники- это старые истории рассказывают как себя вести в давние времена
Объяснение:
я так думаю извини если не правильно