1. Ім'я:Степан Радченко.
2.Зовнішність героя:....(випишеш цитати).
3.Мета поїздки до міста.(це мета самовдосконалення і здобуття культурного рівня).
4.Риси характеру:самовпевнений,але старанний,пихатий,мстивий,вразливий..
5.Кар'эрний розвиток.
6.Ставлення до людей :перш за все до жінок:)
7.Висновок:вплив міста і села на формування духовного і освіченого рівня Радченка.(Отож,місто зробило його високоосвіченою людиною,але знищило багато моральних цінностей героя,яке дало йому село).
Є у любій нашій школі різні типи класів.
І чимало в нашій школі класів-лоботрясів.
У цих класах добрі діти, гарні та веселі,
І відразу після школи мчаться до оселі.
Не цікавить їх навчання та не тягне в школу,
Їм пошвидше би до друзів і собі додому.
У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться.
І заходити до них вчителі бояться.
Діти скачуть та грохочуть, голасно сміються,
Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються.
І навіщо вони ходять в нашу гарну школу?
Краще взялися б за розум та і йшли додому.
Там вони би посиділи та поміркували,
Як себе потрібно вести, щоб їх поважали
Думка яка виражає чітке зображення або ж правду про предмет чи людину , яка заставляє задуматись
<span><span>1Уміння, майстерність, хист2Вольові якості3Почуттєві якості</span><span>1Кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні.2Сміливий, розумний, спостережливий, витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе.<span>3Вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів.Справжній лицар, який щиро служить своєму народові, товариству</span></span></span>
<span>Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди — в цім було щось принизливе.
</span><span>Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки.
</span><span>До того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування.
</span><span>Взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. Ніби цим чогось досягнеш, крім батога.
</span>А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким.