Я переконана в тому, що характер людини творить її долю. Не можна змінити те, що нам дала природа, але кожен із нас, удосконалюючись, розвиваючи й виховуючи себе, має можливість самостійно керувати своїм життям. Можна навести вагомі аргументи, які підтверджують правдивість цієї думки.
По-перше, ні для кого не секрет, що той, хто працює над своїм характером, може досягти бажаного. Бодо Шафер, автор відомої книжки «Як, керуючись характером, керувати успіхом», переконує нас у цьому. Головна героїня твору Кіра через свою вдачу відштовхнула від себе друзів і знайомих, залишившись самотньою. І лише зрозумівши, чому так сталося, почала наполегливо вдосконалювати свій характер. Змінившись на краще, Кіра стала набагато щасливішою, відчула підтримку людей.
Яскравим прикладом того, як жити, гартуючи силу душі, є поезія Лесі Українки «Contra spem spero!». В образній формі Леся показує дорогу самовиховання: від «я хочу крізь сльози сміятись» до «я буду крізь сльози сміятись». Якщо людина своїми вчинками здатна перетворювати власне «хочу» на «буду», вона є творцем життя.
По-друге, лише людина з мужньою вдачею може розраховувати на успіх, прихильність долі.
У зв’язку з цим не можу не згадати про досягнення нашої параолімпійської збірної: люди з вадами здоров’я показали просто неймовірні спортивні результати. Пишаюся тим, що на олімпіаді 2010 року у Ванкувері українська команда ввійшла до п’ятірки лідерів. Ось у кого нам, нащадкам козаків, треба вчитися сили волі й терпінню, вірі в успіх і наполегливості, послідовності в самовдосконаленні.
По-третє, щаслива доля в того, хто доброзичливо ставиться до інших. Саме він отримує моральну підтримку, допомогу від ближніх, яка так часто стає у нагоді на життєвому шляху: без уміння співчувати, дружити, досягати взаєморозуміння не можна почуватися людиною серед людей.
Один із найяскравіших прикладів цього — образ Гобсека в однойменному творі Оноре де Бальзака. В особі цього багатого лихваря автор засуджує егоїзм, жадібність і бездуховність. Скількох людей занапастив Гобсек заради наживи! Тому й помирає він несповна розуму й у цілковитій самотності.
Отже, на долю людини впливають не тільки певні індивідуально-психологічні особливості, які становлять характер. Визначальним є її прагнення до самопізнання й позитивної самореалізації, життєві орієнтири. Та не останню роль щодо особистості відіграють і зовнішні фактори — її оточення та соціальні умови.
Землетруси дуже часто відбуваються у США ,вони дуже дуже великі .Земна кора складаєтьсяз гігантьських блоків гірських порід літосферних плит тому і відбуваються землетруси . Під час землетрусу небезпечно находитися в будинку .Учені, які вивчають землетруси , називаються сейсмологами . Вони можуть точно встановити де станеться землетрус .Коли плити стовхуються то Земля починаю трястися ось як відбувається землетрус ！
1) По наступному питанні виступить голова комісії 2) Необхідно дотримуватися регламенту 3) Керівництво нашого підприємства рахує, що ваша фірма невчасно розраховується за надані послуги 4) В обов'язки секретаря входить введення документації 5) Підвести підсумки дискусії про присвоєння вченого ступеня доручили голові ВАК 6) У засіданні приймали участь представники вищепоставлених організацій
Хліб — це саме життя, його обожнюють і звеличують, навколо нього зосереджується все існування людини, йому підпорядковуються час і простір. Тому й культура наших пращурів була хліборобською. До хліба українці віддавна ставилися з особливим пошанівком: крихітка хліба від паляниці не може бути зметена зі столу під ноги разом із сміттям.
Хліб — усьому голова. У цьому прислів’ї відображено великий досвід і важливе життєве правило, осмислення ролі хліба в бутті українців і ставлення до нього кожного з-поміж наших співвітчизників.
Хліб відігравав величезну роль, по суті, у всіх обрядах українців, використовувався як ритуальна страва під час багатьох свят. Наприклад, під час обряду сватання батьки молодят обмінювалися хлібом, а під час запросин дарували випечені з пшеничного тіста шишки. А на весілля випікали коровай і благословляли ним подружжя.
Так, хліб — це справедливість і добробут, праця й пісня. Однак найголовнішим є те, що хліб уособлює смерть і воскресіння, бо зернина вмирає, щоб воскреснути й подарувати людині десятки інших зернин. Людина ж, споживши хліб, вирощуватиме в душі добрі почуття, а в розумі — хвалебні думки.
