Апостроф пишемо:
перед б,п,в,м,ф.
після я,ю,є,ї.
<span>якщо у слові перед приголосною - приголосний звук (окрім Р: торф'яний) апостроф не пишемо: морквяний, мавпячий та ін.
</span>слова: Лук'ян, Лук'яненко, Лук'янчук завжди пишемо з апострофом
<span>Засяяло [з а с’ а й а л о] 7 букв 8 звуків
В цьому слові звуків більше, ніж букв.
</span>
Скільки букв і звуків у слові сон, що, я, він, дощ,джміль, яма,щука, юнак, їжак,дзьоб, щит, ліс, гедзь
Lacrimosa
[сон] [шчо] [йа] [він] [дошч] [джміл(пом'якшення)] [йама] [шчука] [йунак] [йіжак] [дз(м'яка)об] [шчит] [ліс] [гедз(м'яка)]
Останнім часом мені дуже хочеться піти в похід з класом. Всім дружнім товариством розкладати намети, рибалити та жарити гриби. А згодом говрити про своє невгамовне шкільне життя, грати з м*ячем та розважатися на зелених галявинах. Коли стемніє, ми б з друзями розпалили вогнище та захоплено розповідали фантастичні історії. Щиро сподіваюсь, що моя мрія здійсниться.
<span>Підкорення космічного простору Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк відзначав: «Наявністю сучасних космічних технологій Україна заявляє про себе, як про одну з найпотужніших країн світу». З чого ж починалася дорога України в космос? Мабуть, з найдавніших уявлень народу про незвідані світи, які відбилися у писанках. Люди мріяли підкорити неосяжні простори космосу. У XIX столітті Микола Кибальчич виготовив проект повітроплавного приладу, який мав злітати за допомогою реактивного двигуна, міг рухатися в безповітряному просторі. Отже, наш земляк з Чернігівщини створив проект, який ліг в основу сучасного ракетобудування. Костянтин Ціолковський, російський учений, який походить із відомого козацького роду Наливайків, зробив великий внесок у розвиток космонавтики та літакобудування. Учений вивів нині широко відому формулу швидкості руху ракети, вперше у світі теоретично обґрунтував можливість польоту. Юрій Кондратюк — учений-винахідник — розробив ряд схем ракет для міжпланетних подорожей, запропонував створити станцію — супутник Місяця, розробив теорію реактивного руху, розглянув питання про паливо для ракет. Можна ще й ще перераховувати досягнення українських учених, які своїми розробками наближали час підкорення людиною простору ще в першій половині XX століття. Сергій Корольов — всесвітньо відомий учений з українськими коренями. Це завдяки йому здійснилася мрія людства про космічні польоти. Україна є одним із центрів розвитку космічної науки та техніки. У великих індустріальних містах створювалися конструкторські бюро, науково-дослідні інститути, численні підприємства, які й зараз працюють над проблемами космонавтики. Доречно згадати й українських космонавтів, які своєю працею знаменували прихід нової ери — ери космонавтики. Це Павло Попович, Георгій Береговий, Георгій Шонін, Анатолій Філіпченко, Георгій Добровольський, Георгій Гречко, Віталій Жолобов, Юрій Романенко, Володимир Ляхов, Леонід Попов, Леонід Кизим, Петро Климчук, Олександр Вікторенко, Анатолій Левченко. Але окремо хочеться зупинитись на постаті Леоніда Каденюка — першого космонавта незалежної України, який був льотчиком-випробувачем, космонавтом-випробувачем. Зараз Каденюк продовжує брати участь в експериментах з космобіології, готується до нових звершень у космонавтиці. Науковцями світу відзначена висока якість сучасних космічних розробок і технологій. Завдяки своїм досягненням у ракетно-космічній галузі Україна стала учасником реалізації важливих проектів XXI століття. Варто пригадати такі розробки, як «Морський старт» спільно з США, Росією та Норвегією, «Глобал старт». У цих проектах буде використана українська ракета-носій «Зеніт». У 1992 році Указом Президента України було створено Національне космічне агентство України. Саме в той час і була створена перша космічна програма незалежної держави. Однією з глобальних проблем є створення українського космодрому. Наші вчені запропонували понад 240 експериментів до здійснення міжнародної космічної станції. Отже, завдяки розвитку космонавтики світ дізнається про молоду незалежну державу. І від того, який внесок ми зробимо в розвиток науки, буде залежати її міжнародний авторитет.</span>