1.) том Сойєр и Гек дуже боятся.
2.) Хлопці далі один одному клятву , тримати язика за зубами.
3.). Хлопцям шкода Мефф Поттера.
4.) Поттер кається Тому и Геку про вбивство и дуже рад, що его пом'ятають маленькі друзі.
5.) Том Сойєр свідчує .
6.)Том розповів суду правду, що трапилося на кладовище .
1.
1 мир Москва 20-30 х годов
Второй мир Ершалаим
3 мир мистический,фантастический Воланд и его свита
<span>«Найбільшою мрією стало самому що-то посіяти і щоб воно зійшло. Хлопчик і робив це, наслідуючи маму».
«Закутаний в хустку, кінці якого пущено під пахви, з закачаними довгими рукавами і підлогами, в личаках, намотаних до колін, був схожий на дівчину, а ще більше на якесь прояв, ніби він і не чоловічої статі. Очі швидкі. Руки спритні».
«Малий? Нехай він і без штанів, але більше знає іншого старого, більше, ніж я!».
«Але і ніхто не міг зрівнятися з ним, граючи в гилку».
«Ніколи не мав вільної хвилини: гнали на панщину, і він йшов, як не з косою, то з ціпом,- косив, молотив. Восени садив дерева. Викопував в лісі дубки, кленочки, яворкі і тикав їх, де було місце: навколо будинку, край вулиці, біля криниці. Взимку возився з гноєм, розносив його на город і на полі. Коли втомлений, розтирав снігом руки та обличчя - вони горіли як жар. Ще й не пахло нирками, готував живці, ховаючи їх у погребі. А з теплом ощипывал дички. Хто просив, нікому не відмовляв».
«Викопані і пересаджені їм деревця не сохли. ...Прищепи його приймалися, так як він не щеплял на вербі груші».
«І все село сверялось за нього. Люди пам'ятали, як він посіяв рано - і вродило, як посіяв пізніше - і теж вродило. А коли викликав хмари і накликав дощ, ніхто не коливався: він не що-небудь - мудрець, Планетник...». «Не було такої роботи, яку не подужав б або якої цурався б. На його дворі не залежувався не те що гній, а і синячка. Зі свого поля він позбирав і повиносив камінчики.. Наковував жерна, виправляв шкіри, шив кожухи. Корова не могла отелитися, звали і допомагав корові. Лікував коней, які хромали. Готував зілля від різних хвороб. А дітям робив свистки і сопілки. Одного тільки цурався - не вступав до корчми, відмовляючись від могорыча: “Мені так весело”».</span>
<span>
Вступление, в котором автор рассказывает
о великом певце древности – Бояне, о
землях Руси и их обитателях, о князьях
и их походах. Тут упоминаются (или
пересказываются) народные предания о
героических делах правителей, о языческих
божествах.
Поход Игоря. Эта часть описывает
саму печально известную кампанию,
которая началась затмением солнца. Но,
несмотря на дурной знак, поход начинается,
и вроде бы удача сопутствует войску.
Они одерживают победу и захватывают
немалую добычу. Правда, вместо того,
чтобы немедленно возвращаться домой,
русские дружинники устраивают пир. Их
догоняют основные силы половцев и
беспощадно убивают, пленяя тех, за кого
можно получить выкуп.
Золотое слово Святослава. Эта часть
повествует о том, что плохие вести скоро
доходят до Киева. Великий князь Святослав
опечален, не зря он предчувствовал беду
и видел плохой сон. Но тут автор описывает
великую победу киевского князя в
недавнем походе на половцев (в котором
не участвовали новгород-северцы). Он
призывает оказать помощь оступившемуся
родственнику.
Обращение к князям. Не совсем понятно,
звучал ли пламенный призыв из уст князя
Святослава или это автор высказывал
собственную мысль. Но далее в «Слове…»
звучит речь, в которой подана идея
объединения. Автор упоминает всех
великих правителей земли Русской,
сильнейших князей и их потомков. Он
просит их прекратить распри и отплатить
за поражение Игоря.
Плач Ярославны. Это самая романтичная
часть произведения, где главным
персонажем выступает жена Игоря –
Ярославна. «Слово о полку Игореве»
рисует ее очень влюбленной в супруга,
весть о его поражении и пленении она
воспринимает как трагедию. Каждое утро
на городских воротах девушка плачет,
обращается к ветру, солнцу и реке Днепр,
обвиняя их в неудаче. Сама готова птицей
полететь, чтобы исцелить раны на теле
мужа.
<span> Бегство Игоря из плена. Поскольку
князь понимает, что большой выкуп,
назначенный за его голову и голову его
сына, сильно подорвет финансовое
положение Руси, Игорь отваживается на
побег. Автор будто бежит вместе с ним,
сдерживая волнение сердца. Князю
помогают не только друзья, но и звезды.
Половцы преследуют его по пятам, однако
беглецам удается скрыться и добраться
до родной земли.</span></span>
Морозко испытывал девочек.Настеньку полюбил.А другую проучил.Ведь зло все равно будет наказано.