Броварі — наша міні-столиця, молоде і навіть юне місто на околиці правічного соснового бору, в який упираються бро варські вулиці. Нинішнє місто ші значний промисловий, культур ний, духовний, спортивний поте 11 ціал у масштабах України. Місто має і міжнародну репутацію, активно розвиває широкі між народні зв'язки: з Росією, Білорусією, Болгарією, Францією, СІІІА. Назва міста в багатьох на устах. У 1997 році виповнилося 25 років відтоді, як Броварі стали містом обласного підпорядкування.
Що ж це за слово таке – Броварі? У чому магічна для пас сила цього рідного слова?
Поки що не знайдено письмових джерел, які б однозначно засвідчували початки історії і виникнення назви Броварів. Найбільш поширена версія походження назви міста — цс переказ, що тут жили броварники-пивовари. Слово "броварня" — польсько-німецького походження. Воно не могло закріпитися в середньовіччі на броварському етнічному терені, бо період польського впливу на місцеву людність був дуже коротким. Майже не трапляється слідів такого вливу і на території району. Ми не броварники, не баварці, а броварці! Саме так традиційно називають себе місцеві жителі. Броварці-броварники — це штучне лінгвістичне утворення. Топонімічні назви Броварка, Броварня, що трапляються па Переяславщині, Черкащині, Полтавщині, теж не свідчать на користь цієї версії. Заплутує ситуацію і тетіївський гідронім Бровар, яким названо обмілину на річці Рось. Немає і родових прізвищ Броваренко, Броварець тощо, утворених від назви професії бровар. У районі є прізвище Пивовар, але воно не давнє і це місцеве. Правда, Тарас Шевченко в повісті "Близнецьі" згадує про пляшечку броварського лікеру. Очевидно, то був лікер за особливим давнім броварським рецептом!
Рядок з якісними прикметниками: чемний, чуйний, круглий.
Пояснення: тільки від якісних прикметників можна утворити ступені порівняння.
великий- визначний, славетний, важливий
сучасний- новий, новітній,
дорога- шлях, стежка
Моя улюблена іграшка належить м'яких. Але серед плюшевих ведмедиків, зайчиків і кішечок моя іграшка незвичайна. Це середніх розмірів білку, копія героїні мультика "Льодовиковий період". Так-так, це та сама стрибуча білка-жаднюга з жолудем в лапах!
Моя білка пухнаста і не така худа, як в мультфільмі. Вона бежевого кольору. Її черевце, лапки і шия білі. Кінчик її повітряного, як парашут, хвоста теж біленький. Ніс у білочки довжелезний, тому що їй належить скрізь винюхувати жолуді.
Ікла у білки сильно видаються. За це героїню мультфільму жартома прозвали "шаблезубою". Але у іграшки ікла м'які і зовсім безпечні. Цією білкою навіть можна користуватися замість подушки.
У лапках білка-іграшка тримає жолудь. Її мрія з мультфільму збулася наяву! Одним оком білку смішно косить убік. Вона неначе стежить, чи не підбирається хто-небудь ззаду, щоб вкрасти її улюблений жолудь. Білочка усім своїм видом показує, що готова захищати свій скарб! Тому у моєї улюбленої іграшки дуже