1.а)зала,біль,милість! 2.б)Південне Полісся,Верховна Рада України!
Вісім мільярдів років тому Земля буа розжареною кулею.Триста тисяч минуло років, як піднеслося перше людське чоло.Вчені незнають як давно існує наша планета, може сто мільярдів років тому ? Можливо й 10 мільярдів років? Цікаве й не досліджене минуле ми маємо люди! А скількиж людей наземлі! Кожної хвилини народжується одна людина яка вже цікавится всім
Я Українка і хочу цим пишатись . Томущо Україна це сама родюча земля . На Україні самі красиві дівчата . І самі прудкі хлопці . Я пишаюсь своєю країною.
Привіт, друже!
Сьогодні я тоюі розкажу прл ярмарку, яка відбулася у нашій школі. Завданням школярів буле зробити
щось на тему осені. На це було дано 4 дні. Пізніше у школі та на її подвір'ї було встановлено столики, на яких були вироби школярів. Усім було цікаво подивитись на це. А пізніше у школі визначили найкращий клас, який брав участь у цій ярмарці.
Ось така у нас була шкільна ярмарка. Сподіваюся, тобі сподобалось.
До зустрічі!
З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж.
Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона ходить сама. Виявилося, що вона загубила маму у великому магазині.
Я поміркував та здогадався, що мама має бути всередині супермаркету. А дівчинка хотіла бігти додому, вона сказала, що живе десь у багатоповерхових будинках через дорогу. Мала чомусь думала, що мама знайдеться вдома. Але дівчинка навіть не знала своєї адреси! Я не дозволив їй переходити дорогу, бо вона загубилася б остаточно.
Я повів малу назад у магазин та хотів просити охоронця допомогти. Але тільки ми зайшли, як до нас підбігла жінка. Виявляється, весь цей час вона шукала доньку в «лабіринті» супермаркету. Вона так щиро мені дякувала!
Я подумав: добре, що я не пройшов повз дівчинку, коли вона збиралася переходити вулицю. І добре, що я не став їй «допомагати», а подумав своєю головою. Так мені вдалося зробити справжій гарний вчинок.
<span>
</span>