Ответ:
Мені сподобалась казка Василя Симоненка «Цар Плаксій і Лоско- тон». В ній автор розказав про країну Сльозолий, якою правив цар Плаксій. Все його сімейство було дуже схожим на нього: «всі сльозливі через край». Цар домагався, щоб в країні плакали «всі діти, бо сміятись і радіти у моєму царстві — ні!» І зовсім сутужно прийшлось би жителям тієї країни, якби не жив серед них «добрий дядько Лоскотон». Його всі дуже любили за лагідну веселу вдачу, він приносив «до усіх голосний та щирий сміх». І навіть коли доброго чарівника ув'язнили Плаксієві слуги, прості люди допомагають йому звільнитися. Лоскотон віддячив сповна — «розвалив поганський трон».
Ця казка дуже повчальна. Її головні герої — Лоскотон і цар Плаксій — абсолютно протилежні. Це неначе Добро і Зло, які постійно сперечаються між собою за владу над людськими душами. Показовий фінал казки. «Цар Плаксій помер від сміху», а Лоскотон «живе й понині!» Так автор виражає свою віру в перемогу Добра над Злом. Особливо мені сподобалось, що Плаксій помер саме від сміху. Бо сила сміху, добра — переможна. Там, де сльози — там страх, поневолення, злидні. Там, де сміх — там свобода, радість, надія. А їх неможливо знищити так же точно, як саме життя.
Объяснение:
Вид лірики - інтимна, любовна; вірш написаний у формі сонета, має 14 рядків, початковий рядок співпадає з кінцевим.
Ідея висловлена в останніх рядках сонета:
Добре бути молодим \ У теплі дні збирання винограду.
Образи: літнього саду; молодої ясної, радісної дівчини на мулах; образ радісного молодого чоловіка.
Художні засоби:
епітети: на мулах нешвидких; із ясного саду; гукнула свіжо й весело; чутно уші правий з них прищулив;
порівняння: Ясна, як сад, і радісна, як сміх.; знявся пил, немов рожевий дим. І він потягся, як дитина, радо.
За допомогою таких слів, як радість, сміх, весело, радо, добре вірш створює у читача відчуття радості й повноти життя, кохання, яке щойно зароджується.
На глибокі роздуми спонукає цей вірш.Кожне слово, речення строфа емоційно навантажені.Уславленння любові, щирості до містя де народився, зробив перші кроки і вирушив по стежині життя. Стежина життя...Якою вона буде і де проляже?Чи десь на чужині, чи в ріднім краю?..Одним одна...Єдина...Найдорожча...Кожна людина завжди пам"ятатиме батьківську xату і ніколи не забуде стежину до неі. Вірші А.Малишка душевні.Тому народ залюбки співає пісні на його вірші.
Слід починати із себе. Нещодавно разом із дорослими ми побували в лісі. Була вже пізня весна, і дерева та галявини вкрилися яскравою зеленню. Тато з мамою і ми з братом хотіли знайти для відпочинку велику галявину. Оскільки ліс знаходиться поруч (його можна розглядати з балкона нашої квартири), то нам він здавався таким чистим і красивим. Ми вирушили в піднесеному настрої до зеленої стіни лісу. Повітря у лісі чисте, духмяне. А от знайти місце, яке було б таким же чистим, виявилося дуже важко. Повсюди валялися целофанові пакети, пакетики від сухариків, порожні пляшки. Одну невеличку галявинку ми все-таки розчистили і там розважалися аж до вечора.
Коли вже поверталися додому, то вели розмову про те, що треба частіше приходити сюди на відпочинок. І ось чому. Кожен із нас зібрав по пакету сміття й ніс до найближчого смітника. За нами спостерігало багато людей. І я сподіваюся, що наш приклад підкаже багатьом, як скоріше можна очистити ліс. Починати треба із себе.
А наступного тижня ми із задоволенням спостерігали, як багато відпочиваючих, повертаючись додому, несли пакети зі сміттям, зібраним у лісі.
1. Самою самотньою дитиною був Юлько Ващук, якого батьки загородили від навколишнього суспільства і світу, що , на їх думку, може нашкодити дитині
2. Протистояння брехні і правди - це ідея твору "Шпага Славка Беркути", яка розкрита, як моральний урок для читачів: моральна перемога чесної людини є неминучою
3. Самотньою дитиною також був Стефко Вус, у якого не було підтримки батьків, лише його сестра, тому він шукав опору, знаходячи собі друзів.