Дружба… Яке солодке та приємне слово. Якщо людина має справжнього друга, то вона вже по-справжньому щаслива.Хто ж такий справжній друг? Це людина, яка завжди говорить тобі правду, навіть коли вона не дуже приємна. Це людина, яка не пліткує в тебе за спиною, завжди прагне допомогти. Така людина завжди піднімає настрій, даруючи свою щиру та теплу посмішку. Якщо ти маєш таку людину, то ти повинен цінувати її, відповідати взаємністю, даруючи свою любов.Справжня дружба будується довго, роками. Ця дружба перевірена багатьма чинниками: перешкодами, щастям та горем, заздрістю. Щоб дружба існувала довго, треба докладати багато зусиль для її розвитку, постійно підтримувати та берегти.<span>Дружба — це такий крихкий скарб, тому треба берегти його і пам’ятати, що людина, яка не має друзів, не може претендувати на звання щасливої людини.</span>
НАША МОВА
<span>Мова наша, мова — </span>
<span>Мова кольорова, </span>
<span>В ній гроза травнева </span>
Й тиша вечорова.
<span>Мова наша, мова — </span>
<span>Літ минулих повість, </span>
<span>Вічно юна мудрість, </span>
Сива наша совість.
<span>Я без тебе, мово, </span>
<span>Без зерна полова, </span>
<span>Соняшник без сонця, </span>
Без птахів діброва.
<span>Як вогонь у серці </span>
<span>Я несу в майбутнє </span>
<span>Невгасиму мову, </span>
Слово незабутнє.
<span>Ю. Рибчинський</span>
Пияцтво, батьки і діти, кріпацька неволя, добро і зло, народна мораль
<span> " Ні! Я жива, я буду жити вічно"</span>
<span> Леся Українка по праву посідає одне з найпочесніших місць серед кращих майстрів пера. Її твори сповнені справжнім натхненням до боротьби за вічне життя.В</span><span>ірш </span><span>«Contra spem spero» є справжнім доказо цього. Поетеса пише про те, що навіть у часи безнодійного смутку вона буде вірити у краще майбутне - йти по життєвому шляху завжди з посмішкою і піснями. Навіть тоді, коли доля змушує її на високу кремяную гору підіймать важкий камінь.</span>
<span> Леся Українка вірить, що якщо вона посіє на вбогім сумнім перелозі барвисті квітки, то прийде вена, яка їх пробудить. Перелоз є глибоким символічним образом людського життя, а квіти - це вірші поетеси. Леся вірить, що її вірші стануть для інших чимось великим, і тоді вона досягне своєї мети - жити вічно, в рядочках своеї поезії і в сердці кожної людини. Леся також вірить і в існування провідної зірки - ясної владарки темних ночей, для неї це доля. А для мене вірші Лесі Українки є тією провідною зіркою у житті. Вони вчать не боятися часу,а боротися і досягати, жити і творити. </span>
Як тільки перші весняні промені пробіглися по землі, у лісі відкрила очі квіточка. Солодко потягнувшись, вона озирнулася навколо. Бр-р-р, - здивувалася, побачивши чорну землю, самотні стовбури дерев і сиве небо. Чому все таке сумне? – запитала сама себе. І набравши у стебельце побільше повітря, гукнула:- Агов! Є хтось? Відізвіться!У відповідь тиша...- Аго-о-ов!..- Тут я, - почувся поряд голос.- Ой, - від несподіванки квіточка аж підстрибнула.А на неї усміхаючись дивилася білосніжна красуня. Витончені лінії пелюсток, тоненьке стебельце і неймовірно сонячна посмішка. - Ти хто? – замилувалася квіточка.- Я твоя сестричка, - відповіла та.Але помітивши, що квіточка геть розгубилася, пояснила:- Ми з тобою проліски. Ми діти весни. Ми першими серед усіх квітів сповіщаємо про те, що зима позаду.- І я теж така гарна?- Звісно. Ось поглянь, - і білосніжка показала сестричці у дзеркальце води. А звідти дивилося два гарних личка. - Та ми ж близнючки! – заплескала листочками квіточка.- Еге-ж! Ми схожі. І нас дуже багато. Озирнися лишень навколо.А у весняному повітрі вже звучала пісня: Ми весняні діточки,Білосніжні квіточки.Землю прикрашаємо,Килимом встеляємо.Про весну віщуємо,Радість всім даруємо.Так сотні молочно-білих пролісків будили своїм співом природу. Вступала у свої права весна.Думаю поможет