Уміння дотримуватися правил співжиття у суспільстві – це та риса, яка робить людину привабливою. Цьому корисному умінню в хороших сім*ях дітей навчають змалечку, тому здається, що це не так уже й складно. Це дуже важливо і, дійсно, не дуже складно, якщо ви – людина щира і відкрита. Якщо навчилися не лише самі говорити, а й уважно вислуховувати співбесідника. Взагалі, уважне ставлення до людей є запорукою того, щоб стати своїм у будь-якому товаристві. Співжиття у суспільстві вимагає від кожного дотримання єдиного принципу: ставитися до людей так, як ти хотів би, щоб вони ставилися до тебе. Хороша поведінка не повинна бути штучною, награною, а навпаки – природною і щирою, виходити від душі. І треба зажди пам*ятати просту істину: ніщо не коштує нам так дешево і не ціниться так дорого, як проста ввічливість.
Подробнее - на Znanija.com -
znanija.com/task/28410977#readmore
Вітька Горобець цитатна характеристика Неповних 14 років Вітька — високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий, швидкий… Він вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти. Перше хвилювання потроху зникає. До хлопця знову повертається здатність мислити, говорити. Вітька все кружляє й кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик непокірно стовбурчиться. Хлопцеві так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний. — Ой, який же ти замурзаний! — сплеснула руками.— І вуха у сажі, герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев, накинувся на вогонь.
Я дуже люблю квіти, їх аромати, яскраві пелюстки. Моя улюблена квітка — незабудка.
<span>Яке ласкаве ім'я у моєї квітки. І сама вона прекрасна. П'ять пелюсточок, синіх-синіх, ніжніших від неба, а посередині знаходиться жовте сердечко. Незабудки не вигорають, не відцвітають, не тьмяніють на гарячому літньому сонечку. Цвітіння квітки, маленької, як нігтик дитини, м'яке, чисте, довірливе. Подивишся на неї раз — повік не забудеш. Адже у ній поєднані разом і краса, і простота, і вічність.</span>
бандуристы В. Перепелюк и С. Баштан, Валентин Лисенко ,Роман Гриньков, Виктор Мишалов.
Є. Гребінка розпочав переклад «Полтави» О. Пушкіна, написав кілька байок, п'єсу-одноактівку «В чужие сани не садись», ряд російських поезій. Прикметно, що у рік закінчення гімназії (1831) деякі з них з'являються друком: уривок «из песни 1-ой» поеми О. Пушкіна — в «Московском телеграфе», вірш «Рогдаев пир» — в «Украинском альманахе».