Господар жадібний , скнара , вважає що гроші
понад усе на світі .
господиня пахучим милом вмивається як інші
вмиваються слізьми .
Це значить що діброви покриті листям багрово червоного кольору
Личаки - це лапті, плетене взуття. Їх носила найбільша і найбідніша верства населення - біднота (як сільська, так і міська).
Таким чином, коли Пантелеймон Куліш у "Чорній Раді" називає людей личаками, він має на увазі міщан.
Отже, вірною відповіддю є варіант "Б".
Чи мислима українська культура без славетного імені Тараса Григоровича Шевченка? Чи мислима світова культура без цього видатного українського сина і поета? Звичайно, це питання риторичне. Важко знайти українця, який би не знав хоча б кількох шевченкових рядків. Спробуємо з’ясувати, яку ж роль відіграв Т.Шевченко та його творчість у становленні та збагаченні української культури.
Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і творчості попередників Шевченка. Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.
Попередники великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. Шевченко ж виступив як грізний суддя і обличитель усього самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму. У його творах змальований новий позитивний герой – борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щасті народу.
Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури.
Добро і краса найважливіші речі в світі ! Адже без добра люди були б жорстоким , злими , без емоцій і рано чи пізно зниили б усе навколо себе . А без краси люди не відчували б доброти , лагідності , теплоти природи одне одного . Не було б письменників , художників , архітекторів .
Життя було б буденним і похмурим . Сонячних промінців небуло б видно за хмарами , дерева втратили б листя , а навколо були б лише сірі багатоповерхівки . Друзі , тож давайте цінувати те , що маємо !