Твір-опис міста в художньому стилі
Київ у минулому й сьогодні
Київ вражає своєю багатоликістю: з одного боку — це велике сучасне місто, а з іншого — кожна стара вулиця — це історія, що завмерла в часі й просторі. І хочеться зупинитися, подумки зануритися в той далекий час, коли біля Золотих воріт стояли відважні русичі, коли матері благословляли своїх синів у далекий похід і терпляче чекали їхнього повернення. Трагічні звістки про своїх чоловіків та синів сприймали киянки мужньо, і єдиною втіхою було те, що гинули мужні воїни заради рідної землі, рідного краю.
У Києві мирно вживаються й сучасне (модернове), і старожитнє, вони ніби доповнюють одне одного, прокладаючи місточок з минулого в майбутнє. Здається, що кожна вулиця пов'язана з якоюсь знаменною чи трагічною подією в історії нашої Батьківщини. Ось, наприклад, Банківська вулиця з її чудернацьким архітектурним витвором — Будинком химер (цікава й незвичайна історія створення цієї будівлі), неподалік — офіційно велична споруда приміщення Конституційного Суду.
А Софія Київська? Це таке незабутнє враження, коли маєш можливість доторкнутися рукою до кам'яних стін, які були ще за часів Ярослава Мудрого! Або пройтись Андріївським узвозом і поговорити з митцями-умільцями, які прямо на вулиці пропонують свої твори: від звичайного «ширпотребу» до дійсно мистецьких витворів.
Чи побувати в будинку Булгакова, який знаходиться неподалік. Або спинитися поруч із пам'ятником такої неоднозначної у ставленні до княжих справ княгині Ользі й подумати про тлінність людського буття та невмирущість історії.
Можна здійснити екскурсію на територію Києво-Могилянської академії, саме в ній кілька століть тому навчалися передові мислителі Європи, тут був і Г. Сковорода з його незабутніми філософськими поглядами.
Але Київ — це не тільки святкові вулиці. Це й безпритульні діти, яких можна зустріти на Хрещатику в переходах метро, і безліч реклам і вивісок англійською мовою (які ж ми були патріотичні, коли боролися з російськомовними написами!). Та попри всі проблеми, які є в кожного міста, відчуваєш, що ти — в столиці.
<span>...Проводжають навесні гостей міста квітучі дерева-символи Києва — каштани. Вони урочисто тримають канделябри суцвіть, ніби гостинні господарі: раді були вам, приїздіть ще до нас.</span>
Объяснение:
Напевно, кожному із нас подобається спостерігати, як тече вода, горить вогонь і…пливуть у небі хмари. Ці маленькі пухкі клаптики щоразу змушують відволіктись хоч на хвилину й підняти голову догори. Повіє легенький вітерець і на блакитному тлі з’являються вони – легкі, білосніжні, кумедні. Пливуть собі хмаринки, мов хвильки. Коли я була малою, то думала, що це солодка вата, яка грається зі мною, утворюючи різні образи тваринок. А на що схожі хмари? Здається, звичайна собі хмаринка, такі собі елементи з водяної пари. Та якщо добре придивитися, то можна побачити і дракона, і африканського слоника, і корабель з повітряними вітрилами, які несуть його у незвідані світи. Вони ніби розірвані шматочки чогось великого, таємничого. І не можуть уже поєднатися, зустрітися. А ми так і не дізнаємось, що то було з самого початку. Хмаринки завжди вісники гарної погоди. Адже, як відомо, що після похмурої погоди обов’язково вигляне яскраве сонечко. А коли настане зима, то хмарки струсять свої білосніжні мішечки і навколо полетять білі мухи. Вкриють вони дахи будинків, ліси, поля, галявини. Тому хмари мають дуже важливу роль як основа вологи в природі. Влітку захищають від пекучого сонця, а взимку – від переохолодженння.
Сьогодні ООН вирішила дуже важливі питання для країни.
Сьогодні у школі було проведено екзамени ЗНО.
Біля нашого будинку відкрився новий універмаг.
Ответ:Н.в. шістсот сімдесят чотири
Р.в. шестисот сімдесяти (сімдесятьох) чотирьох
Д.в. шестистам сімдесяти (сімдесятьом) чотирьом
З.в. шістсот сімдесят (сімдесятьох) чотири (чотирьох)
О.в. шістьмастами сімдесятьма (сімдесятьома) чотирма
М.в. шестистах сімдесяти (сімдесятьох) чотирьох
Объяснение:
Вона усе на світі знає,На сторінках своїх ховає.Бажаєш відповідь знайти,У неї швидше загляни.<span>(Книга)
</span>
Разом з татом для матусі подарунок готував,Не забув і про бабусь я,Зі святом щиро привітавІ квіти їм подарував!(8 березня, Міжнародний жіночий день)Хлопці різнокольоровіІ невтомні, невгамовні.Люблять разом працювати,Твій малюнок прикрашати.<span>(Різнокольорові олівці)
</span>Я весь тиждень готувався,Подарунок майстрував,Ледве ранку дочекавсяІ матусю привітав!<span>(8 березня, Міжнародний жіночий день, День матері)
</span>Я маленький і сіренький,Я гарненький і м’якенький.Ви вгадаєте, хто я?Я маленьке …<span>(Зайченя)
</span>
Разом із любов’ю в день весняний, вранціГарненьку листівку подарую мамі!Подзвоню бабусі, привітаю щироІ маленьку кицю обніму грайливо.Всіх жінок у світі щиро всі вітають,В свято це жіноче їм добра бажають!<span>(8 березня)
</span>
Вони всі друг другу раді,Люблять разом працювати.Роблять світ картин цікавимІ малюнок твій яскравим.<span>(Олівці, фарби)
</span>Ми тепер уже дорослiМи тепер не малюкиНас чекає школа в гостіИ тепер ми …<span>(школяри)</span>
