В образі жаби автор змальовує заздрість, адже Жабка хотіла стати такою ж великою, як Віл. Тому Жаба вирішила надиматися, а потім луснула. В останніх рядках автор виводить мораль:
Такі і в світі жаби є,
Прощайте, ніде правди діти;
А по мені - найлучче жити,
Як милосердний Бог дає.
Украïна вiдома своïми героями, вiрними захисниками батькiвщини. Одним iз
<span>таких народних героïв є козак Морозенко. У пiснi про нього "Ой Морозе, </span>
Морозенку..." описуються такi подiï.
<span>У Морозенка була мати </span>
<span>- жiнка, заради якоï, передусiм, вiн жив, про яку пiклувався. Але вiн був </span>
змушений пiти воювати, бо татари загрожували мирному життю його краïни.
<span>Козацьке вiйсько виступило на поле. Очолював хоробрих воïнiв Морозенко. Але </span>
<span>татар було бiльше, нiж козакiв. Морозенко потрапив у полон, iз нього знущались, </span>
<span>показуючи рiдну Украïну в кровi. Це для справжнього сина </span>
- найтяжче.
<span>Та Морозенко не зрадив рiдний край, не пiшов служити ворогам. Для козака краще </span>
смерть, нiж зрада.
<span>Можливо, Морозенко </span>
<span>- реальна iсторична особа, хоча це достеменно не вiдомо. Проте можна зi </span>
<span>впевненiстю сказати, що таких людей було багато. Про них народ складав пiснi, а </span>
<span>пiсня "Ой Морозе, Морозенку..." лише одна з них.</span>
краще жити з батьками, тому що вони завжди зможуть допомогти безкорисною порадою. ми ніби і боїмося розповідати їм про власні потреби і проблеми, але водночас усвідолюємо, що лише вони - найрідніші - здатні зрозуміти нас. а що до того, щоб жити окремо... це ще встигнеться.... а зараз цінуймо щасливі моменти у родинному колі)
Библиотека - хранилище знаний.
Само это слово происходит от греческих слов "biblion" - книга и "teka" — хранилище, склад.
Первые библиотеки возникли раньше, чем появилось такое название. Они были уже в Древнем Египте, государствах Междуречья и Сирии. Огромнейшая древнейшая библиотека глиняных табличек существовала в государстве Эбла. Еще более известна библиотека ассирийского царя Ашшурбанипала, она содержала около 30 000 глиняных табличек, исписанных клинописью. Все это "листы" древнейших глиняных книг, которые собрал из различных стран образованнейший и жадный до наук ассирийский царь. По его указам делались копии с глиняных книг, хранившихся в библиотеках и храмах Вавилона и других городов Междуречья.