<span>Приказки: Образні порівняння. Характеристики
#1: Ясний, як сонечко.
#2: Чистий, як сльоза.
#3: Зелене, як рута.
#4: Червоний, як жар.
#5: Синій, як буз.
#6: Згубилась, як голка в сіні.
#7: Вишептавсь, як рак у торбі.
#8: Бережи, як ока в лобі!
#9: Дивиться, як кіт на сало.
#10: Витріщив очі, як теля на нові ворота.
#11: Німа, як риба.
#12: Скучає, як собака за києм.
#13: Боїться, як торішнього снігу.
#14: Не поминай лихом, а добром, як хочеш.
#15: Далеко, як небо від землі.
#16: Спить, хоч з гармати стріляй.
#17: Поможе, як мертвому кадило.
#18: Два білих, а третій – як сніг.
#19: Сухий, як перець.
#20: Упертий, як цап.
#21: Хитрий, як лис.
#22: Видно, як удень.
#23: Ніч – хоч в око стрель!
#24: Як в око вліпив.
#25: Тихо, хоч мак сій.
#26: Старий, як світ.
#27: Здорова, як вода.
#28: Гарна дівка, як маківка.
#29: Дівчина – як у лузі калина.
#30: Глухий, як тетеря.
#31: Хай би тебе муха вбрикнула!
#32: Стидно, аж вуха в’януть!
#33: Пропав, як собака в ярмарку.
#34: Солодкий, як мед.
#35: Пристало, як свині наритники.
#36: Розгулявся, як теля на припоні.
#37: Як з гуски вода.
#38: Як руками одняло (хворобу, біль).
#39: Возиться, мов кіт з оселедцем.
#40: Поспішається, як з козами на торг.</span>
1Софийка2Спильний секрет Софийци щ вадимом3Прокляття Кулакивських4Готовля до весилля5 зникли корали.6знайшли корали
Ответ:
Князь
Легковажний ,добрий,гордий,турботливий
Є гарною людиною
Він в кінці зрозумів свою помилку
Людина
Объяснение:
Трагедія закоханого серця у збірці І. Франка «Зів'яле листя» Шкільні твори
<span>1896 року вийшла третя Франкова поетична збірка — лірична драма «Зів'яле листя». Вона розподіляється на три цикли — «жмутки».
Усі вірші трьох «жмутків» об'єднуються однією ідеєю — глибоким, але нерозділеним, нещасливим коханням.
Перший «жмуток» присвячений оспівуванню кохання, та з'являються перші нотки смутку:
Що щастям, спокоєм здавалось,
Те попелу тепла верства;
Під нею жаги і любові
Не згасла ще іскра жива.
Ліричний герой вже починає розуміти, що його кохання не взаємне, але з серця не зникає образ коханої:
Не буду гасити!
Най бухає грішний огень!
І серце най рветься, та вільно най ллється
Бурливая хвиля пісень!
Герой марить своєю обраницею: «Не знаю, що мене до тебе тягне...</span><span>», «За що, красавице, я так тебе люблю...» Дівчина відмовила юнакові, для нього це страшний удар:
Не надійся нічого! Чи ти знаєш,
Що ті слова — найтяжчая провина...
Ліричний герой захоплений глибоким коханням, у його душі світлі хвилини чергуються з темними, надія — з відчаєм.
В останньому вірші першого «жмутку» — «Епілог» автор пише:
Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання!
Незгоєні рани, невтишені жалі,
Завмерлеє в серці кохання.
Ті скарби найкращі душі молодої
Розтративши марно, без тями,
Жебрак одинокий, назустріч недолі
Піду я сумними стежками.
Другий «жмуток» містить перлини інтимної поезії — «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...», «Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Чого являєшся мені у сні?» Тут почуття песимізму і печалі дедалі зростають:
Як почуєш вноч�.....
</span>
