Дрібний-великий;зернистий(про пісок,крупи)
Ясна річ, я школяр. Уявіть собі, я добре навчаюсь. Як відомо, я живу з батьками у місті. Одне слово, я щасливий. Правда, іноді мені хочеться поїхати за кордон. Нарешті, моя моя мрія здійснилася. Схоже, що мені посміхнулась фортуна. Може бути, що це справді так. Безперечно, я люблю своїх рідних. Мабуть, я найщасливіший у світі.
План.
1. Найстаріший вовк – Сіроманець.
2. Пригода біля озера.
3. Чепіжний у воді.
4. Великий вертоліт з області.
5. Сашко не пішов до школи.
6. Зустріч із Сіроманцем.
7. Нове житло вовка.
8. Чепіжний риє яму.
9. Тривожні дні друзів.
10. Сашко дізнається про сліпоту вовка.
11. Сіроманець у пастці.
12. Сміливий Сашко рятує вовка.
13. Втеча Сіроманця.
14. Розмова із вчителькою.
15. Сашко та Галя у лісі.
16. Прихисток на полігоні для Сіроманця.
17. Люта зима.
18. Знесилений вовк.
19. Льотчики знайшли Сіроманця.
20. Сіроманець серед людей.
21. Вовк рятує Андрійка.
22. Неспокій вовка.
23. Розмова Сашка з Чепіжним.
24. Сіроманець повернувся!
25. Дорога до лікарні.
26. Сашко у лікарні.
27. Собаки та вовчий інстинкт.
28. Пропав Сіроманець.
29. Сон вовка.
32. Знову зустріч зі Сашком.
Вчитель - 7 .вересень - 7
<span>Я ніколи не був
акуратним. Мама часто сердилась: «І в кого ця дитина така?» Однак колись я
переконався в тому, що робоче місце кожного повинно бути в порядку. Ось ця
історія.
Зазвичай
я витрачав на уроки багато часу, кілька годин. Адже треба було зі всього безладу дістати саме той зошит, який мені
був потрібен. І дуже
добре, якщо гора зошитів не завалювалась за диван або на підлогу.
Підручники я міг використовувати як
плацдарм для військових дій
або як залізничну
колію. У такому разі спочатку мені хотілося погратися, а потім уже
займатися уроками.
Якось
я прийшов зі школи й охнув. На моєму письмовому столі панував ідеальний
порядок. Підручники акуратно стояли на поличці. Усі непотрібні ручки були
викинуті, а олівці красиво заточені й поставлені у стаканчик. З'ясувалось, що
за моєї відсутності приходила бабуся і довела до ладу кімнату.
Спочатку
я хотів розлютитися, проте сердитися не було на кого. Бабуся давно пішла.
За
деякий час я сів за уроки. І зробив їх на диво швидко. Всього за одну
годину!
Висновок
напрошується сам. Робоче місце має бути в порядку. Тоді не треба буде марно
витрачати час. А час — це найцінніше у житті людини.</span>