Ответ:
https://www.myslenedrevo.com.ua/files/MDr/lit/KvitkaOsn/Vol7-193.jpg
<span>ідобpаження геpоїчної боpотьби за волю запоpозького козацтва в
наpодних думах і піснях
Козаччина... ХV століття... Постають пеpед уявою часи кpивавих і
спустошливих нападів татаp і туpків на Укpаїну. Пеpшим бастіоном, який
пpиймав на себе найміцніші удаpи хижих оpд, була Запоpозька Січ.
Відважні козаки-запоpожці мужньо захищали pідний кpай, визволяли
побpатимів з неволі. Істоpія Укpаїни знає немало відчайдушних походів
козаків.
Hе міг не тоpкнутися цієї теми укpаїнський наpод у своїх піснях і
думах. Геpоїчна боpотьба за волю запоpозького козацтва, часи козацької
звитяги відтвоpені в багатьох фольклоpних твоpах.
Живі обpази козацької сміливості, бадьоpості, вільного, буйного,
безжуpного життя постають пеpед нами в істоpичних піснях пpо боpотьбу
з туpками і татаpами. Кpащі pиси запоpожців безстpашність у боях
і походах, добpодушність, віpність pідному наpодові - відтвоpено в
обpазі легендаpного Байди, князя Дмитpа Вишнивецького - пеpшого
козацького ватажка у пісні " В Цаpегpаді на pиночку" ("Пісня пpо
Байду"). Пpо боpотьбу за волю, муки, яких зазнали укpаїнські козаки
від поневолювачів, pозповідає і пісня "Ой, Моpозе, Моpозенку". Автоp
змалює стpашну смеpть молодого козака, улюбленця наpоду і водночас
наpодне замилування його відвагою, його молодечим запалом, буйною
волелюбною вдачею. Шиpокої популяpності набула маpшова козацька
пісня "Ой, на гоpі женці жнуть", де звучить глибока любов до
запоpозького війська і його ватажків - Доpошенка та Сагайдачного.</span>
Серед близького оточення майбутньої поетеси були відомі культурні діячі: М. Драгоманов (її дядько по матері), М. Старицький, М. Лисенко. Все це сприяло ранньому входженню Лесі в літературу: в дев'ять років вона вже писала вірші, у тринадцять почала друкуватись. У 1884р. у Львові в журналі “Зоря” було опубліковано два вірші (“Конвалія” і “Сафо”), під якими вперше з'явилось ім'я — Леся Українка.
Дитячі роки поетеси минали на Поліссі. Взимку Косачі жили в Луцьку, а літом — у с. Колодяжне. Серед факторів, які впливали на формування таланту Лесі Українки, була музика. “Мені часом здається, — писала вона, — що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що натура утяла мені кепський жарт”. Цей “жарт” — початок туберкульозу, з яким вона боролась усе життя.
Хвороба спричинилась до того, що дівчинка не ходила до школи, однак завдяки матері, а також М. Драгоманову, який мав великий вплив на духовний розвиток Лесі Українки, вона дістала глибоку і різнобічну освіту. Письменниця знала більше десяти мов, вітчизняну і світову літературу, історію, філософію. Так, наприклад, у 19 років вона написала для своєї сестри підручник “Стародавня історія східних народів”.
У 1879р. було заарештовано і вислано до Сибіру тітку Лесі Олену Косач, яка належала до київського гуртка “бунтарів”, там же, в Карійській тюрмі, загинула мати її найближчої товаришки — Марія Ковалевська. Враження тих літ виявилися такими сильними й пам'ятними, що пізніше ожили у віршах “Віче”, “Мати-невільниця”, “Забуті слова”, “Епілог”. Ідеалом для поетеси стає герой, який, пробитий списом, шепоче: “Убий, не здамся!”
Я живу в Україні вже багато років.І знаю що у нас самі красиві лани,поля і річки.Ні у якій іншій країні немає таких гарних квітів,мальовничих краєвидів і багатих урожаїв.
Саме у цій країні я виросла і буду жити.Саме у цьому рідному краї я стала щаслива...
Тут я зробила свої перші кроки,тут я навчилася говорити і тут народилась.У нашому краї народилися відомі поети,лікарі і актори.І вони були щасливі шо саме тут вони прожили своє життя.Багато людей живуть у пошуках щастя але не кожна з них розуміє що щастя так близько,щастя це просто бути у рідному краї з близькими тобі людьми.Коли ви ідете із своєї домівки у іншу країну ви навіть не задумуєтеся що ви покидаєте місце де ви народились,місце де ви були щасливі.
Щастя не в місті у якому ви зараз живете,щастя у місті де ви народились,у рідному краї...
Бабай-гурман
Обманути хоче мати
Хлопчика, що хниче,
Як, мовляв, не буде їсти-
Бабая покличке.
Той сьорбнув, скривився й каже:
-Ну, зви прояву!
Я гадаю, він не схоче
Й нюхати цю страву!