1) Зустріч Герасима Никодимовича з євреєм.
(Єврей пропонує фальшиві гроші. Калитка ще вагається).
2) Залицяння Романа до Мотрі.
3) Хитра пропозиція фактора Гершка.
(Герасим може на ній нажитись).
4) Перевірка "фальшивих" грошей з кумом.
5) Відважне рішення Калитки, взяти більшу суму "фальшивих" грошей.
6) Брехня єврея. Герасимо обдурено, його обікрали.
7) Спроба самогубства (Калитка намагався повіситись). Герасима врятовано(копач Бонавентура врятував).
8) Дружина Герасима бідкається. Їхня сімя бідна, але Герасим живий.
Твір закінчується тим, що Герасим залишається з пустими руками. Але так до кінця і не розуміє, що гроші - не головне в житті.
Тут більше головна лінія. Є ще другорядні, але в них описуються, зокрема, інші герої твору (більш детально).
Здається, зображуючи головного героя повісті — Павла, автор розповідає про свою власну юність, коли навчався в ремісничному училищі. З перших сторінок повісті ми починаємо із симпатією ставитися до цього чуйного, працьовитого, доброго хлопця.Потрапити до ремісничого училища Павлові пощастило не відразу, бо хлопець був іще замалий. Після цієї першої невдачі Павло твердо вирішує піти на роботу, адже інакше вони з тіткою не зможуть прожити. Та й не уявляє себе хлопець без роботи. У хаті й надворі Павло — господар. Він і дров нарубає, і хмизу знайде, щоб обігріти півхати (другу половину снарядом розбило). Узагалі протопити піч у повоєнні роки було непросто: траплялося, що Павло виловлював дрова з крижаної води, цокочучи зубами. Зібрати городину — теж великий клопіт. А тітка цілими днями на роботі.Варто звернути увагу на те, що ніхто не нагадує хлопцеві щось робити. Павлик сам добре розуміє свої обов'язки, по-дорослому усвідомлюючи, що саме на ньому тримається господарство.Післявоєнна дійсність була скупою на свята та радість. Але наші однолітки вміли жити весело й цікаво, радіти життю, а головне, цінувати виявлені до них співчуття, ласкавість, щирість.Життя має мудру закономірність: години випробувань роблять людей чуйними, справедливими, добрими. Згадаємо вражаючий епізод повісті, коли Фріц викинув Павлика з машини на мерзлу дорогу. Опритомнів хлопець уже в училищі, і перше, що він побачив, було обличчя майстра, потім уся його навчальна група. А староста, суворий та авторитетний хлопець, простяг Павликові свою сніданкову пайку, щоб той підкріпився.<span>Доброта. Саме вона тепер буде найпотрібнішою в житті для хлопців із повісті "Вогник далеко в степу". Ця ж людська чеснота має зробитися сьогодні найпоширенішою. Серед інших чеснот Григір Тютюнник особливо цінував цю людську якість. В одному зі своїх інтерв'ю письменник дуже слушно зауважив: "Ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших її виявах". Ці прекрасні слова могли б стати епіграфом до повісті Григора Тютюнника "Вогник далеко в степу".</span>
Образ Михайлика з твору "Гуси-лебеді летять" пропоную описати так:
Михайло - маленький хлопчик, який і є головним героєм твору. Ця дитина є дуже допитливою, розумною, зацікавленою в житті. Матір каже про свого сина так: «Може, з нього й буде якийсь толк, якщо безтолоч он звідти вийде...». Звичайно, хлопчик ще дитина, тому він потрапляє у різні незвичайні ситуації. Проте близькі не сумніваються у силі його розуму. Так, улюблений дідусь пророкує своєму онукві: «Будеш іти межи люди і вибивати іскри...». Так і сталось. Михайлик став видатною людиною - письменником.
Хлопець з дитинства не цурався праці, любив труд, був привчений до роботи руками: «...Коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом». Попри малий вік, Михайло має внутрішню силу. Сам він каже: «Я
ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину..». Михайло
мав не безтурботне дитинство, з усіма його тяготами, нещастями, сімейними
проблемами та драмами. Проте зумів вирости освіченою та високодуховною
людиною. Образ Михайлика можна ставити в приклад для наслідування, адже
цей хлопець наділений позитивними рисами.
Ответ:йего не смелость,боязнь высоты,молчаливость,скромность,то что Деви часто плакал,боялся отца (Бена)
Объяснение:
Горбань -
<span> Спиридон Черкасенко
Любов до життя - Джек Лондон
Остів скарбів- Роберт Стівенсон
Тереодори - Всеволод Нестайко</span>
