Прийшла на світ чарівна пора року осінь!Вона своїми крилами вкрила дерева жовтим листям.Прийшов місяць вересень.Дітки збираються на перший дзвоник.Листя з дерев падає,наче дощик.Діти весело збирають і жовте,і червоне,і багряне листя,навіть зелене...Настав жовтень.Надворі похолодало.Дерева оголюються і хиляться до землі...Холодно стає.На вулиці сумно,не бігають діти весело,а сидять в теплих хатинках і дивляться у вікно.Дощик все падає й падає....Настав листопад.Дерева оголені до гілочки...Починає падати перший сніжок.На вулицях пусто,сиро,тихо....<em></em><em /><em /><em></em><em />
Більше поважати один одного.Цінувати те що вони мають. Сім я це найголовніше в житі. Але вони не зміняться до тих пір, поки самі не зрозуміють своїх помилок и поки не захочуть щось змінити у своєму житті
На мою думку стародавні книги допомагають сучасності відтворити ті стародавні та цікаві моменти!
Метафора, гіпербола, епітети, персоніфікація.
У пригодницькій повісті Михайла Коцюбинського "Дорогою ціною" перед нами постає період, коли вже була ліквідована Задунайська Січ і в Україні існувала панщина. Селяни були закріпачені, козацтво повалене, але були й ті, хто не збирався коритися цій системі.
Час від часу селяни тікали за Дунай, до турецьких земель, так само вирішили зробити головний герой твору Остап та його кохана Соломія, яка втекла від чоловіка і замаскувала себе під козака. Їхній шлях був непростий, сповнений перешкод, але це був шлях до свободи і вони знали його вартість. Коли головні герої перепливали через Дунай, Остапа випадково підстрелили, тоді Соломія ледве дісталась твердої землі з коханим. Поки дівчина шукала порятунку, Остап був один у плавнях. У хлопця була агонія, йому ввижався дідусь, який був славним козаком і привчав онука змалку до своєї справи. У цей час відбулась сутичка Остапа із вовком, де він, хоч і кволий, але з усіх сил намагався вижити, бо знав, що Соломія на нього розраховує. Навіть у цій ситуації, людський дух, дух українця, не згас. Згодом, втікачі оселилися у циган-грабіжників, звісно, за певну плату. Через такий прихситок, ще хворий Остап був заарештований разом з циганами за їхні брудні справи. Тим часом, Соломія у місті зустріла давнього знайомого Івана і вони разом спланували порятунок Остапа. Вони не опустили рук, не дозволили забрати волю свого товариша. Полонений був врятований від турецької варти, але дорогою ціною: Івана підстрелили, а Соломія потонула у холодній воді. Така бажана свобода забрала у Остапа все, проте він зміг її здобути, не скорився.
Отже, як ми бачимо, твір розпочинається словами<span> автора про героїчну історію українського народу, про його нескорений вільнолюбний дух. І протягом усього твору головні герої підтверджують цю думку своїми вчинками, своїми роздумами та своїми серцями. </span>