1. приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня
2.знайомство Петра Шрама з родиною Череванів
3.Бажання Шрама заручити Петра й Лесю
4.знайомство Лесі з Кирилом Туром
5.вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, розмова з незадоволеними міщанами
6.нічне викрадання Лесі, двобій кирила з петром шраменком
7. зузстріч петра шраменко з кирилом туром, сніданок у нього дома
8. чорна рада в ніжині
9.пропозиція тура порятувати ціною свого життя сомка й відмова
10. засудження на смерть старого шрама
11. одруження петра і лесі
Напомні про що він, і тобі підскажу.
<span> І притча, і байка
мають моралізаторську настанову. Тобто обидва твори – це твори повчального
характеру, які орієнтуються на алегоричну форму доведення змісту життєвих
цінностей. Окрім цього, притча і байка мають спільну першооснову. На думку
деяких літературознавців, вони походять із казок про тварин. Обидва твори мають
філософічний характер, містять у собі певну мудрість. Тобто, спільні риси байки та притчі –
наявність моралі, алегоричність змісту, філософічність та походження. </span>
Героїко-романтична повість-це твір, у якому наявні описи звитяжних сторінок історії народу,а герої служать високим ідеалом людства - гуманності, свободи та братерства.
<span>Вічна тема "любовного трикутника" у Гр. Тютюнника інтерпретується по-новому. Образ любові тут — як втілення високої християнської цінності, яка підносить людину над буденністю, очищає її душу. Ніхто з героїв твору не поборов свого страждання, не втішив душевного болю. І читач разом із автором доходить висновку: любов людині дається якоюсь вищою силою, незалежно від її волі, бажання, моралі. Тому має право на існування, не може осуджуватися. Кохання у творі оточене неземним ореолом, далеким від звичного, побутового розуміння. І це підкреслюється епіграфом: "Любові Всевишній присвячується". Незвичайна і композиція твору — відбувається зміщення часових площин, а лист є "новелою в новелі". Усі ці чинники роблять твір художньо довершеним, перлиною української новелістики......</span>