У мене є сім'я!
Ну не велика вона!
Але ми один одного любимо , цінуємо.
Ось така ось така у мене сім'я<span>!</span>
Я вважаю, шо кожна дитина повинна допомагати своїм батькам тому, що батьки не встигають зробити все, що потрібно. Я допомагаю своїм батькам прати, прибирати в квартирі, поливати квіти, ходити до магазину.
У мене найчудовіші батьки, яким я завжди буду допомагати. Я дуже їх люблю.
1) Правління либотинського князя
2) Дивний наказ
3) Збайдужілий народ
4) Новина про дракона
5) Знайомство з Пустельником
6) Спроби боротьби з драконом
7) Невдалі бої
8) Талант дракона
9) План боротьби
10) Жалість Лавріна щодо дракона
11) Вбивство дракона слугою Лавріна
12) Несподівана розв'язка: король знайдений, дракон вбитий.
Говорячи про риси яких потрібно позбутися насамперед згадаю про лінь.На мою думку лінь це найгірша риса з усіх негативних рис.Тільки подумаймо лінь змушує нас невиконувати домашні завдання що призводить до отримання поганих оцінок.Якби ми не лінилися то виконували б усі завдання і тоді не мали ніяких проблем.Тому я вважаю що я повинен позбутися ліні.І я буду намагатися так і зробити. Тож кожного разу коли захочу грати в компютерні ігри гуляти з друзями але і повинен виконати домашні завдання я не по лінуюся і виконаю їх а ще насамперед я буду вірити в свої сили.
<span>Один з визначніших своїх творів Андрій Малишко назвав ім’ям героя старогрецької міфології. Прометей — це вічний символ незламності духу. На фронтах Великої Вітчизняної війни поет побачив багато таких нескорених людей. їм, а також невмирущому народові, присвятив свою поему Андрій Малишко. В образі простого юнака зі Смоленщини поет зображує тих людей, які героїчно захищали рідну землю й свій народ від загарбників. Трагічна ситуація, в якій опинився головний герой, дала можливість побачити високу моральність воїна, а також людей, які його врятували. Вражаючою в поемі є сцена, коли фашисти зігнали всіх мешканців села і поставили перед ними бійця, запитуючи: «Це ваш?» Не знайшлося жодного, хто б не відповів: «Це наш!» Та коли фашисти погрожували спалити все село, хоробрий юнак пішов на смерть, щоб через нього люди не зазнали горя. Цей солдат любив життя, але найбільше — людей, свій рідний край. Він, як і міфічний Прометей, жертвує своїм життям заради щастя Вітчизни. Андрій Малишко звеличив у своїй поемі «Прометей» людей-прометеїв та їх невмирущі подвиги в ім’я людства.</span>