Мама вимила весь посуд.(вимила) присудок
недавно наш клас вирішив посадити сад. (вирішив) присудок
холодний дощ застав людей серед поля.(застав) присудок
Просто добав -ськ- до кожного слова
Маленька Катерина прибрала всі іграшки, заслала свою постіль, та почала допомагати мамі - вона гарна помічниця
1. Кожна голова свій розум має. 2. Самотнім не є той, хто вміє думати. 3. Що хатка, то інша гадка. 4. Ніхто не знає, чий чобіт муляє.
5. Людей питай, а свій розум май. 6. Не кожний бачить, хто очі має.
7. Чий берег, того й риба. 8. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує. 9. Казало щось, що прийде хтось. 10.Дечому вчилися — то дещо й знаєм. (З кн.
У нашій школі є гурток народних промислів. Хлопчики, які навчаються там, прагнуть опанувати кращі традиції мистецтва нашого народу. Ще здавна українські вироби з дерева цінувалися у всьому світі. Особливим попитом завжди користувались скрині та скриньки, посуд, декоративні тарілки та інше. Народні майстри вміли у своїх витворах відобразити чарівну неповторність української культури. Отже, і хлопці вивчають спеціальну літературу, розглядають зображення чудових зразків різьблення по дереву. А потім вони намагаються створити щось своє, неповторне, і цим зробити хоч маленький внесок у скарбничку рідної культури. Чимало робіт юні майстри подарували малюкам із сусіднього дитячого садочка. Маленькі дітки отримують подаруночки і теж мріють швидше підрости і піти до гуртка. Корисну справу роблять юні майстри.
Вони вчаться шанувати рідну культуру і навчають малечу шанобливо до неї ставитися. Тільки за такого ставлення до народних надбань наш рідний дім, наша країна може все
