Эта повесть рассказывает о детстве маленького мальчика ,у которого в 6 лет умер отец и,и они с матерью приехали на житьё к отцу матери ,деду Каширину ,в Нижний Новгород .У деда была своя красильная мастерская ,в его доме жило много народу - его сыновья со своими семьями .В этом доме будущий писатель Максим Горький увидел " свинцовые мерзости жизни" и на всю жизнь возненавидел тех ,кто подличает ,врёт ,обижает слабых ,бывает зол и немилосерден .В этом доме Алёша Пешков ( это настоящее имя автора ) получил первые уроки грамоты ( от деда ) и первые розги ( от него же ) .Здесь он познакомился с людьми ,сыгравшими большую роль в его жизни : бабушкой Акулиной Ивановной ( от неё он услышал сказки и русские песни ,научился преодолевать невзгоды и не унывать ) С Ванькой Цыганком - сильным ,великодушным и добрым подмастерьем в доме деда ,безвременно погибшим по вине завистливых дядьёв .,С "Хорошим Делом" ,химиком ,"лучшим из людей в своём Отечестве" .Это была школа жизни .В 10 лет разорившийся дед сказал осиротевшему внуку :"Ну ,Лексей .Ты не медаль ,и на шее у меня не место тебе .А иди-ка ты в люди" Так закончилось детство будущего писателя.
Я думаю, это нереальное, виртуальное счастье показано лишь для того, чтобы подчеркнуть невозможность счастья для более сложных натур, таких, как Онегин и Татьяна. Да и для Ленского это лишь юношеские мечты, а Ольге в общем-то всё равно, кого любить
Джек Лондон — один із найвідоміших американських письменників. Його твори надзвичайно цікаво читати. Мабуть, це тому, що автор багато чого побачив і пережив у своєму житті. Майбутньому письменнику змалку довелося тяжко працювати. Наприклад, з десяти років він розвозив газети, потім була робота на консервній фабриці, у пральні, в котельні. Взагалі, Джек Лондон випробував себе у багатьох професіях. Він був матросом, репортером, навіть золотошукачем Герої творів Джека Лондона схожі на нього — порядні, сильні та мужні. Саме таким є головний герой оповідання "Жага до життя". Разом з другом він повертається додому після вдалих пошуків золота. Проте доля та сувора північна природа випробовують товаришів на міцність. Один із них, Білл, не витримує цього. Він забирає свою частку золота, залишає приятеля в біді та йде геть. Нелегко доводиться головному герою. Перемагаючи біль у вивихнутій нозі, він іде далі, долає голод і холод, виходить переможцем у поєдинку з вовком. Величезна любов до життя, бажання жити керує ним.
Ім'я героя невідоме. Проте це справжня людина, мужня й відважна. А ще — порядна. Дорогою головний герой натрапив на останки Білла. Почуття власної гідності не дозволяє йому взяти золото загиблого.
Це оповідання змушує читачів замислитись над сенсом людського життя, над поняттями "дружба", "товариськість", "зрада".
Я вважаю, що сенс життя полягає в тому, щоб прожити свій вік гідно, допомагати іншим у тяжку хвилину. Людина не повинна вчиняти нічого, за що потім їй було б соромно.
Два плюс два будет три а три плюс два будет пять так что математика царица наук
Богатыри тоже плачут
Что ношла
