Я знав від друзів по роботі,
що цей директор — кар'єрист
На підлабузницькій підлоті
Надвидатний розвинув хист.
Вмостившись вигідно за «пультом»,
Він діяв методом старим:
Служив лиш культикам і культам
І їхнім дамам дорогим.
Він по шкалі номенклатурній,
Що склалась в культовій порі,
Містив одних в тісні конури,
Других — у люкси нагорі...
— Ну що ви! Всяке є насіння
І всякий сорт працівників.
А ви ж — начальник управління
Всіх українських вітряків!..
I розділ «Зоологія і комахи. «Відпустіть нас до бабусі» та II розділ «Знайомство з майбутнім майстром спорту, а також з бабусею, ентузіастом музичної освіти і дідом Трохимом» аналіз Тема: зображення приїзду Сергія і його близького приятеля Митька до бабусі, з метою зібрання колекції комах. Ідея: уславлення щирої любові, поваги онуків до бабусі і засудження зневажливого ставлення до старих людей. (Василь Трош). Основна думка: «А хіба існує кращий відпочинок, ніж там, у селі, злитися з природою після важкої праці та успішного закінчення п’ятого класу»? Композиція І, ІІ розділів «Химера лісового озера» Експозиція: отримання літнього завдання хлопцями від учительки Ірини Семенівни — зібрати колекцію комах. Зав’язка: від’їзд Сергія і Митька до бабусі в село. Кульмінація: роздуми діда Трохима про мету приїзду молоді до своїх бабусь. Розв’язка: смачно наївшись, хлопці вирішили піти погуляти на річку. III р. «Озеро. Змії люблять сіно», IV р. «Таємничий і — бр-р-р-р який страшний. Хороший хлопець. Нервові можуть далі не читати» Тема: зображення єдності людини і природи (подорож хлопців до озера, замилування красою довкілля, цікава таємниця водоймища). Ідея: возвеличення цілеспрямованості, наполегливості, сміливості, винахідливості хлопців у виконанні завдання, яке вони дістали від шкільної вчительки, незважаючи ні на які страховиська. Основна думка: у природі є свої таємниці, які можна розкрити за умови її розуміння, гуманного і доброзичливого ставлення до неї. Композиція. Експозиція: подорож хлопців до озера; огляд куреня із сіна. Зав’язка: зустріч з Василем Трошем, який купався в озері; подарунок велосипедиста хлопцям (бурштиновий камінець). Кульмінація: розповідь велосипедиста про чудовисько, яке начебто живе в озері. Розв’язка: хлопці вирішують заночувати біля озера. V та VI розділи «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера» Я. Стельмаха Тема: зображення дослідницької діяльності хлопців, якою вони захоплювалися, щоб дізнатися про історію виникнення чудовиська. Ідея: возвеличення працелюбності, наполегливості, прагнення до пізнання світу, довкілля, повага до книги, її мудрості. Основна думка: тільки в порозумінні, у спільній старанності, дружбі, взаємопідтримці, плідній праці можливо досягти бажаного результату. Композиція Експозиція: Сергій з Митьком вирішили записатися до бібліотеки і вивчати зоологію. Зав’язка: дослідження хлопців стосовно виникнення невідомого гігантського чудовиська. Кульмінація: Митькозавр Стеценка з Юрківки — назва невідомого чудовиська, що живе в лісовому озері. Розв’язка: сліди невідомої істоти на березі виявлені вдень і біля них вороняче пір’я. VII розділ «Операція «Курка» провалюється разом із дідом Трохимом» Тема: намагання хлопців за допомогою курки привернути увагу чудовиська, яке б потрапило до ями. Ідея: висміювання наміру хлопців щодо полювання невідомого звіра; засудження брехливості, улесливості, черствості. Основна думка: не можна ставати на шлях брехні заради власних потреб; завдавати шкоди оточуючим. Композиція Події розгортаються протягом одного дня. Експозиція: розповідь Митька про особливості полювання на тигрів та необхідність застосування цього методу для того, щоб спіймати чудовисько. Зав’язка: хлопці впіймали курку, викопали яму й очікували на появу невідомого звіра. Кульмінація: до ями замість чудовиська потрапляє дід Трохим. Розв’язка: брехливе виправдовування перед дідом Трохимом, провал операції «Курка». IX розділ «Таємниця лісового озера» Тема: здійснення мрії Сергія і Митька — спостереження хлопців за Митькозавром закінчилося успішно, його було виявлено. Ідея: уславлення дружби, взаєморозуміння, наполегливості у прагненні подолати будь-які труднощі (Сергій і Митько); засудження хвалькуватості, хитрості, улесливості (Василь Трош). Основна думка: а) те, що було таємним, стає відомим; б) намагання Василем ошукати, налякати Сергія і Митька посприяло тому, що друзі захопилися зоологією і виявили брехуна. Композиція. Експозиція: події, що відбулися у дядька Гната з тромбоном; хлопці так і не виявили того, хто живе в озері. Зав’язка: Сергій з Митьком почули неясний рух коло самої води, а потім побачили щось «надзвичайне, неймовірне і дуже доісторичне»; рятування Василя. Кульмінація: велике викриття — Василь імітував життя чудовиська в озері. Розв’язка: подяка Сергія і Митька Василеві за те, що він влаштував їм чудові канікули і прищепив інтерес до зоології.
Баба віхола, сива віхола
до нас завітала.
І дерева , і хатини
геть позасипала.
Снігом білим та пухнастим
щільно землю вкрила,
покрутилась, повертілась
й далі полетіла.
Климко вдачно дійшов до свого помешкання, де б його зустріла Наталя Миколаївна із Зульфатом. Невимовна радість, щастя — все, що відчували би тоді в той момент вчителька Климка з його другом. Адже, вони були б дуже раді знову бачити Климка поруч, такого ж синьоокого, гарного та завжди усміхненого, хоч і із розпатланим волоссям. Я б закінчив/закінчила цей твір описом того, що і Зульфатом, і Наталя Миколаївна, і Климко зрозуміли би, що, головне — те, що вони разом.
Можно було б зробити часовий перебіг, тобто, перенестися на кілька років вперед, де війна б закінчилася, а ця трійка з маленькою Олею була разом.
Сколько существует человечество, столько продолжаются споры о духовное и материальное в жизни человека. К сожалению, в наше прагматичное время духовность отходит на второй план, но материальное не может вытеснить влечение человека к прекрасному, не может убить настоящих чувств, потому что на страже духовности стоит творчество настоящих художников.
Лина Васильевна Костенко всей своей жизнью и творчеством доказывает, что человек должен иметь крылья, которые вознесут ее над обыденностью, дадут ощущение полета.
Настоящий художник сумеет найти поэтические образы в самых обыденных вещах. Находясь ранней весной в Польше, Лина Костенко залюбовалась могучим природным явлением: на реке Одре что снимался лед. Казалось, зима еще не сказала своего последнего слова, и не успела огледіться, как проснулись деревья и на Одре лед потемнел». Буйно ломилась лед крошился лед, и вот «на последней льдине одинокая чайка плывет». Куда она разогналась, что будет, как почти прозрачную льдину «размоет вода весенняя», и этот неуверенный приют затрещит, відломиться и уйдет под воду? И зачем свободной птичьи почву под ногами, если она имеет широкие и сильные крылья? Картина могучего ледохода и образ бесстрашного крылатого птицы стали основой первого в диптихе стихотворения Лины Костенко «Чайка на льдине». Второе произведение «Крылья» стал логическим продолжением первого, ведь писательница вновь возвращается к образу птицы, который будет жить в небе, если не будет земли, не будет иметь богатства, «то будет воля», а облака в вышине развеют ощущение одиночества. «А как же человек? А что же человек?» — тревожно звучат риторические вопросы. Поэтесса знает ответ. Человек
Живет на земле.
Сама не летает.
А крылья имеет.
А крылья имеет!
Крылья — это правда, честность, доверие, вечное стремление, искренность, щедрость. У кого-то они созданы из песни, у кого — то- с надежды или поэзии и мечты, и в любом случае «Человек якобы не летает... А крылья имеет. А крылья имеет!» Последние слова стихотворения, звучащие рефреном, утверждают позицию поэтессы: человек должен иметь крылья, чтобы вознестись над обыденностью, чтобы материальное не ослепило ей глаза, не уничтожило личность каждого из нас.
