Добавь фото сначала!!!!!!
Нещодавно я прочитала твір М. Коцюбинського "Дорогою ціною", у якому познайомилась з двома сильними та вольовими характерами - Остапом та Соломією. Для них стало бридким життя з паном, тому вони втікають. Соломія - розсудлива жінка, яка сама зробила свій вибір, її ніхто не примушував.
Вона стала щирим другом, порадником для Остапа. Соломія ніжно турбувалась про його рани, завжди була поряд у скрутну хвилину. Соломія мужня, сильна та палка. Вона намагається врятувати коханого від турків, проте гине. Соломія йде з життя героїнею, яка ладна на справжній подвиг заради близької людини.
Що хотіли зробити хлопці під свинарником?
Я могу дать тебе только один вопрос.
Зустріла я свого кума
біля магазину,
а той, мов би неживий--
увесь білий, як глина.
По- старечи зігнув спину,
на ногу кульгає.
Здивуваляся я дуже
і кума питає:
-- Що це сталося з тобою?
Я щось не второпаю.
Може жінка замучила
важкою роботою?
-- Про роботу діло буде,--
Я відповідаю.--
Та як захочеш їсти меду,
й не таке буває.
Знаєш що хотів я
вулики купити?
Та не знав я, що і як
з бджолами робити.
Вилетіли усі бджоли
з вулика уранці
і літають по садочку--
прямо, як у казці.
А сиджу під грушею,
пивко попиваю--
буду медком торгувати,
грошей наскладаю..
Прийшов вечір. Дай-бо гляну
скільки наносили
мені меду до вулика
й гукаю дружину.
Всунув руку всередину
та комахам клятим
не сподобавсь пивний запах.
Будь би він проклятий!
Як загули й полетіли
до мене всі бджоли!!!
Я ж бо, віриш,
не бачив такого ніколи.
Обліпили усю пику--
не видно нічого.
Одна всілася на спину,
а друга на ногу.
Третя сіла на кишеню
десь мені позаду.
Зніми, жінко, бо як вкусить,
то я й не присяду.
Якась влізла у штани.
Що їй в дідька треба?
Не кусай мене хоч там:
там не має меду.
-- І що, мабуть, укусили?
Ні одна не встигла.
Жінка моя--та кмітлива--
всіх випередила.
Із розмаху по них мітко
дошкою ввірвала.
Від укусів комах клятих
мене врятувала.
