Михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем’яна, любимої ним бабусі, Михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші
У Михайлика можна багато чого повчитися: селянської ґрунтовності, природної, від батька-матері засвоювання мудрості, щирості й відкритості, усього того, що протистоїть «хворобі віку» — холодноокості.
Відшуміло літо колосками,
Капелюха вересень надів.
<em>Скоро його знімить жовтень,</em>
<em>А за ним і листопад,щоб порадів.</em>
<em>Всі пори капелюхом тим</em>
<em>міняються</em>
<em>А разом із ним дощі,сніги</em>
<em>кружляються</em>
Аналіз вірша "Мені однаково", Шевченко Т.:
Тема: відданість поета своїй Батьківщині, його прилюдна сповідь про синівські почуття до рідної землі.
Мотив: поєднання громадянського й особистого в житті людини.
Композиція: поезію можна умовно поділити на дві частини: 18 рядків — перша частина; п ’ять останніх рядків — друга частина. Твір побудований за принципом протиставлення. Рядок "Мені однаково" стає своєрідним рефреном, у якому слово "однаково" стає головним у всьому вірші, воно ніби цементує твір і кожного разу має іншу змістову функцію.
Мова вірша: буденна, мало не прозаїчна; твір написаний простими непоширеними реченнями, що забезпечує стрімке розгортання внутрішньої дії твору. "Мені однаково" сприймається як твір-маніфест про самопожертовність митця в ім’я українського народу.
Софія Майданська написала книгупро святкування Великодня на Буковині та Галичині. Може, це підійде? http://petryk.com.ua/%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F-%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C...
Ответ:
Объяснение:Фразеологізми з оповідання “Скарб” ” Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить” розпластався на перині очі витріщить як той пуцьвірінок, ” Раз вночі розвередувавсь Павлусь, як на живіт кричить…” ” Щастя, як горох з мішка” ” Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш!” ” …їсть неборак, аж за ушима лящить…” ” до білого волосся доспався”