Любити ближнього — як складно і як просто.
Не з примусу, не з шани чи за щось.
Прийти до нього в дім приємним, добрим гостем
І запитати: «Як тобі жилось?»
І просто посміхнутись. Просто дати руку.
Не треба жертви — крихітку тепла.
Любити ближнього — ділити разом муку,
Яка у серці раптом проросла.
Любити ближнього — сказать йому про Бога,
Що Він один — любов понад усе,
Що наші всі проблеми, весь тягар, тривоги
Він на Собі з любов’ю понесе.
Коли впаде — спіши його підняти,
І мимо не проходь, не кидай так.
Не заздр йому, коли він ходить в шатах,
А ти супроти нього, як бідняк.
Любити ближнього — це бачити хороше
І разом все погане забувать,
Любить без вигоди, коли останні гроші
Комусь потрібно, мов собі, віддать.
Зумій чужу біду узять на власні плечі.
Байдужість вся із серця хай спливе.
Бо у душі твоїй не має порожнечі:
Як не любов, то ненависть живе.
Нехай любов твою не знищить голос вражий,
Бо ненависть не варта і гроша.
І не тому люби, що Слово Боже каже,
Люби тому, що каже так душа.
Ответ:
1. Приблизно одного віку (Санькові виповнилося 12, Гаррі Потер дізнався, що він чаклун у 11)
2. Вміє подумки віддавати накази й прохання (прояв характерництва у Сашка, розмови зі зміями Гаррі)
3. Вірний друг
4. Сміливий та відчайдушний (не боїться пригод)
5. Самостійний
6. Прагне справедливості
7. Спостережливий
8. Спокійний
9. Розважливий
10. Любить тварин (перша зустріч з Барвінком, допомога Хагріду, захоплення магічними звірями)
11. Поважає наставника та дослухається думки старших, що є для нього авторитетом (Швайка - Дамблдор)
Объяснение:
1. Приблизно одного віку (Санькові виповнилося 12, Гаррі Потер дізнався, що він чаклун у 11)
2. Вміє подумки віддавати накази й прохання (прояв характерництва у Сашка, розмови зі зміями Гаррі)
3. Вірний друг
4. Сміливий та відчайдушний (не боїться пригод)
5. Самостійний
6. Прагне справедливості
7. Спостережливий
8. Спокійний
9. Розважливий
10. Любить тварин (перша зустріч з Барвінком, допомога Хагріду, захоплення магічними звірями)
11. Поважає наставника та дослухається думки старших, що є для нього авторитетом (Швайка - Дамблдор)
Про те як маленький хлопчик дуже чекав весны,щоб посадити квитку Нарцис.Коли прийшла весна то вин йй посадив,але потим почався град и квитку побило.Хлопчик дуже захворив и сказав мами Коли я виросту ,то повстану перед громом.Потим вин зустрив дидуся Капуша<em>Вин його навчив всьому.И хлопчик став Планетником.</em>
<span><span>14 листопада 1912Народився в Обухові (нині місто Київської області) в сім'ї шевця.Старший брат Андрія — Петро Малишко — став своєрідним народним бандитом — Робін Гудом, який грабував комуністів і радянських чиновників, але не чіпав простих селян. 1928 року Петра Малишка спіймали, відвезли до Києва, де засудили до страти. Мати Андрія й Петра зверталася з проханням про помилування до голови ВУЦВК Григорія Петровського, але безрезультатно. Пізніше Андрій Малишко сказав про брата: «Якби я писав вірші так, як Петро — ціни б мені не було!»</span><span>1930Закінчив семирічку в рідному селі, вчився в медичному технікумі, потім — на літературному факультеті Київського інституту народної освіти. Андрій Малишко надрукував перші вірші в журналах «Молодий більшовик» та «Глобус».</span><span>1932Закінчив інститут, учителював в Овручі.</span><span>1934–1935Служив у Червоній армії.</span><span>1935Після демобілізації переїхав до Харкова і працював журналістом у газеті «Комсомолець України», в «Літературній газеті» та в журналі «Молодий більшовик».</span><span>1936Збірка «Батьківщина»</span><span>1938«Лірика», «З книги життя»</span><span>1939«Народження синів»</span><span>1940«Листи червоноармійця Опанаса Байди», «Березень», «Зоревідні», «Жайворонки»,поеми «Трипілля», «Ярина», «Кармалюк», «Дума про козака Данила».</span><span>1941 — 1944Поет служив військовим кореспондентом де виступав і як поет, і як публіцист.</span><span>1941«До бою вставайте!»</span><span>1942«Україно моя!», «Понад пожари»</span><span>1943«Слово о полку», «Битва»</span><span>1944«Полонянка»</span><span>1944–1947Після війни працював відповідальним редактором журналу «Дніпро». Депутат Верховної Ради УРСР 3-го та 4-го скликань. Був членом ВКП (б) (від 1943 року).</span><span>1946«Ярославна»</span><span>1947Поема «Прометей».Отримав Сталінську премію.</span><span>1950З'явилась збірка «За синім морем», написана після відвідин поетом Канади та США разом з групою діячів культури.</span><span>1951Сталінська премія за збірку «За синім морем».</span><span>1956«Що записано мною»</span><span>1959«Серце моєї матері»</span><span>1960«Полудень віку».Голова правління Українського громадського відділення Агентства преси «Новини».Мешкав у Києві в будинку письменників Роліті по вулиці Б. Хмельницького</span><span>1961«Листи на світанні»</span><span>1962«Прозорість»</span><span>1964«Дорога під яворами». Шевченківська премія за збірку «Далекі орбіти».</span><span>1966«Рута»</span><span>1968«Синій літопис»</span><span>1970«Серпень душі моєї»</span><span>1969Державна премія СРСР за збірку «Дорога під яворами».</span><span>17 лютого 1970<span>Помер. Похований в Києві на Байковому кладовищі.</span></span></span>
Я дуже люблю свою матусю! Вона гарна, весела, привітна, наче сонечко! Матуся добра і ніжна! Вона завжди поряд, завжди допоможе. Немає кращої усмішки у світі ні у кого крім неї!
<span>Мама вчить нас найголовнішим людським якостям – доброті, чесності, порядності та людяності. </span>
<span>Для мене немає ближчої людини за мою матусю.Вона мій промінь сонця, моя наснага. Моя мама – найкраща в світі.</span>