Зустрілися білка та їжак.Білочка стала заготовлюватися на зиму,а їжачкові було байдуже.Потім коли настала зима то білочка мала чим поживитися а їжакові нічого тоді зустрів білочку і попросив у неї, щоб вона дала йому їжі. Але білочка вібдповіла:тобі було байдуже було в осени ,а мені в зимку.
Я згоджуюсь з висловом Олександра Олеся "Тільки той досягає мети, хто іде, тільки той, хто горить, не згорає", бо поставити мету - це дуже мало, треба працювати над досягненням її, а не чекати, коли хтось досягне її за тебе.
Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
Багато про давні часи можуть сказати обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, високі небеса, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:
Під гаєм в'ється річенька,
Мов скло вона блистить.
Долиною зеленою,
Кудись вона біжить.
Основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розказують пісні.
В інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. Вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:
Сопілочка калинова, ясенове денце
Не сопілка тото грає, а любкове серце.
Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.
Молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. Вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.
Також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:
Вернися, синку, додомоньку,
Змию, зчешу головоньку.
А перейнятися силою пісні допомагають багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. Пісні стільки можуть сказати про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. Допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.
Захар Беркут - мудрець, знахарь. Він завжди ставить інтереси інших вище своїх. Тугар Вовк - боярин, який підставив свою рідну країну і пішов на повідок до монголів. Тугар Вовк боязливий, підступний, ставить себе вище інших. Ти часом Захар Беркут мудрий, розумний, сильний духом чоловік. Готовий померти за свій люд. Захар Беркут і Тугар Вовк не мають нічого спільного. Так як їхні інтереси в житті повністю різні. Надіюсь, що допоміг.
Це історія про молодого мангуста на ім’я Рікі-Тікі-Таві. Він загубив своїх батьків, коли потік води змив його під час паводку. Мангуста прийняла британська сім’я, яка проживала в Індії. Саме вони його так назвали і він став їх домашньою твариною і другом їх сина Тедді. Рікі став товаришувати з звірями, що жили в саду — птахом-кравцем Дарсі і його дружиною, мускусним щуром Чучундрою. Птахи попереджають Ріккі про двох кобр Нага і Нагайну, які обурені присутністю сім’ї на їх території і вирішують їх укусити, щоб отримати весь будинок. Наг входить до ванної кімнати в будинку перед світанком, щоб укусити батька сімейства, але на нього нападає Ріккі. Боротьба пробуджує людську сім’ю, і батько вбиває Нага з рушниці.
Стражждаючи Нагайна намагається помститися людям і Ріккі — вона хоче вкусити Тедді, коли сім’я снідає на відкритій веранді. У той час як Нагайну відволікає дружина птаха-кравця Дарсі Ріккі знищує всі яйця кобри за винятком одного. Він несе його туди, де Нагайна загрожує вкусити Тедді в той час як його батьки безпорадно спостерігають. Нагайна розлючена, вона хоче зберегти останнє яйце і починає переслідувати мангуста. Фінальна битва відбувається. Ріккі виходить переможцем і оголошує Нагайну мертвою. Його подальша роль полягає в захисті сім’ї, зберігаючи сад вільним від будь-якого майбутнього вторгнення змій.