Леся Українка
розумна, добра, красива
писала, вигадувала
Леся Українка велика письменниця
Поетесса
Персоніфікація: «місто дихає у степи», «все насторожене», «Україна заслухалась і не спить».
Порівняння: "вечір, мов казка", "казка, як вечір",
Повтори: "Трішки туману і трішки інею", "за тополями, за огорожами", "все запорошене, все насторожене".
Метафора "неба льодинку холодну — на шлях"…
Павлусь — головний герой оповідання О. Стороженка. Його образ доводить нам, що сите життя і неробство не робить людину по-справжньому щасливою. Щастя не може бути в житті людини, яка живе лише для себе і не зігріває своїм душевним теплом інших, яка безглуздо і безцільно проживає свій вік. Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманіженим, залюбленим матір’ю. Узимку й восени вона не випускала його з хати, шоб не замерз, навесні і влітку — шоб сонце не напекло голову. Бачачи, шо син нічого не вміє робити, батько журився: «Що з ним станеться, як ми помремо?» Мати мала рацію, коли говорила: «Як Бог милосердний пошле йому шастя, то без нас житиме ше лучче, як теперечки». Після смерті батьків за Павлусем наглядали наймит і наймичка. І хоча він уже й парубком став, а все чекав, коли хтось за нього зробить. «Павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити». І на вечорниці йому йти не хотілося, і скарб шукати відмовився, бо звик лише їсти та спати. За це прозвали його Лежнем. Навіть грушу зірвати не міг: «Бісові груші, — пробубнить, — які спілі, і над самісінькою головою висять, і ні одна ж то не впаде у рот». А потрусити дерево — важко. У селі Павлуся вважали щасливим: нічого не робить, а все має. «Сказано: як кому Бог дасть шастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати, сам скарб його знайде». І хоча люди заздрили Павлусеві, жити так, як він, не хотіли. Думаю, шо шасливим не був і Павлусь.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/storozhenko-skarb-harakteristika-pavlusya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Ідейно - художній аналіз твору Чоловічий танець
Тема: розповідь про чоловічий початок, чоловічі стосунки, чоловіче життя (Символіка: Танець-Аркан).
Ідея: возвеличення чоловічої сили, чоловічого духу та єдності, дружби, взаємоєдності.
Основна думка: Ти мусиш танцювати аркан.
Жанр: вірш-філософська лірика.
Художні засоби:
Епітети: тяжка темнота
Метафора: Болить душа, погубив стежки,
Повтори: болить душа
Це все, що я знаю
