Солон произвел преобразование государственного строя. До реформ вся власть в Афинах принадлежала эвпатридам (древнейшей аттической аристократии) , народ не принимал участия в управлении государством. Солон привлёк к управлению государством не только эвпатридов, но и богатых людей простого происхождения. По законам Солона все коренное население Аттики делилось на четыре разряда, в зависимости от получаемого дохода. Доходы измерялись медимнами — мерой сыпучих (зерно) и жидких (вино, оливковое масло) тел. Деньги не получили еще тогда большого распространения. По законам Солона люди, получавшие доход, превышавший 500 мер продуктов сельского хозяйства, зачислялись в высший, первый, разряд и назывались пятисотмерниками; получавшие свыше 300 мер дохода относились ко второму разряду и назывались всадниками; те, кто имел до 200 мер дохода, составляли третий разряд и назывались зевгитами; наконец, к четвертому разряду относилось все остальное малоимущее и неимущее население (феты. ) Рабы не входили в состав народа и никаких прав не имели. Деление афинских граждан по величине их имущества сильно подрывало значение родовых порядков. Знатность происхождения теперь уже не имела прежнего значения. Главную роль стала играть частная собственность: кто больше имел, тот и попадал в высший разряд. Правда, и участие граждан в управлении Афинами зависело теперь только от принадлежности к тому или иному имущественному, разряду, установленному Солоном.
Скажи учебник и автора какой номер и класс
Ответ:
Шан-Інь, Чжоу, Цінь
Объяснение:
Перші поселення хліборобів з'явилися в долині Хуанхе в V тис. до н.е. Перші легенди про китайських правителів, які будували канали та дамби, відносяться до 2000 року до н.е. У середині ІІ тис. до н.е. в середній течії Хуанхе з'явилась держава Шан (за назвою панівного племені), сусідні племена називали її Інь. Тому першу державу найчастіше називають Шан-Інь. Наприкінці ІІ тис. до н.е. держава Шан-Інь прийшла в занепад, і близько 1000 року до н.е. її завоювали західні кочівники – чжоу.
Чжоу були скотарями та хліборобами і вели напівкочовий спосіб життя (подібно до аріїв). Захопивши землі Шан, вони заснували свою державу – Чжоу. Поступово освоювались нові землі, будувались міста. Згодом держава розпалася на декілька царств, які воювали між собою. IV і III ст. до н.е. називають в історії Китаю часом "Воюючих царств" (Чжан Го). За панування в країні боролися головним чином правителі семи найбільших областей.
У IV ст. до н.е. в царстві Цінь були проведені важливі реформи. Проведені вони були за порадою ціньського сановника Шан Яна. Проведення реформ дало змогу зібрати великі кошти, які допомогли провести ряд змін в армії. У IV ст. до н.е. царство Цінь стає найсильнішим серед усіх інших великих царств. Протягом цілого століття царі Цінь вели запеклу боротьбу панування в усьому Китаї.
Государство нуждалось в постоянном доходе (налогах) поэтому было выгодно закрепить крестьян за помещиком 2. Экспорт сырья которое производили крестьяне было очень выгодно
С какой ты страны?
У меня в учебнике такого параграфа нет...