Про колишні часи, козацтво, напади татар і життя селян на чолі із старостою
Любов — радість, любов — джерело натхнення. Споконвічна тайна людського буття. І щасливий той, хто спізнав у своєму житті силу цього дивного почуття. Від Ярославни, від «Слова о полку Ігоревім» через народний епос, поезію середніх віків і класику вічна тема любові прийшла до нас. Серця під впливом божественного почуття несуть дар життя і поезії… Петрарка, Шекспір, Шевченко, Пушкін, Франко, Леся Українка, Сосюра, Павличко, Ліна Костенко…<span>Людина, серце якої не плакало від солодкої муки, душа якої не боліла коханим ім’ям, не може зрозуміти цього прекрасного почуття. А якщо Бог нагородив її цим неоціненним скарбом, то народжується диво-поезія, якій судилося стати безсмертною. І не один закоханий повторював печальні Франкові слова, де і «розпука», і «невтишима тоска», де «любов… плаче так гірко». Кохання робить людину красивішою, облагороджує її. У душі виникає щось незбагненно-животворяще, народжується світ краси і величчя. Це любов водить сонце і світила, цс вона є володаркою усього досконалого, «любов душ. — це лад, це ум природи», — стверджують поети світової класики. Любов омиває наші серця цілющим дощем, ростить добро і завше стверджує в людині людське, вивищує нас над злом. Любов дарує хвили: ч радості, дарує світло і тепло. І ніхто не в силі від неї відмовитися, не прийняти її.</span>
Ответ:
Як відомо Григорій Сковорода буд одним із відомих філософів та поетів. Основне спрямування його праці зводиться до дослідження людини, її існування. Науку про людину та її щастя Сковорода вважав найважливішою з усіх наук.Таким чином, філософ наполягає на тому, що життя людини має бути радісним, і зробити його таким може тільки вона сама. Г.Сковорода мислить щастя досяжним для всіх.
В одному лісі жив їжачок та зайчик. Одного разу вони зустрілися та подружилися. Вони постійно гралися, бавилися, проводили разом час. Але одного разу зайчик зник... Їжачку було сумно без зайчика, та він вирішив його знайти. Він бродив по лісу, постійно гукаючи зайчика. Коли їжачок повертався додому, та плакав від горя, сумував за зайчиком, їжачок випадково набрів на дім мисливця. Він почув, що в домі хтось плаче. Подивившись у вікно цього будинку, він побачив там свого друга - зайчика. Їжачок хотів допомогти зайчику, та врятувати його від мисливця, який хотів зробити з нього суп. Їжачок взяв камінь, та вибив шибку вікна в будинку, після чого зайчик вистрибнув через вікно, та вони разом побігли як най далі від того дому. Їжачок та зайчик були раді, що вони знову разом, та поклялися більше ніколи не покидати один одного...
