• Літній сад:
Під час так званих білих петербурзьких ночей Шевченко ходив у Літній Сад і змальовував статуї. В одну із таких ночей побачив його мистець з Київщини Іван Сошенко. Сошенко зацікавився своїм земляком, помітив у нього справжній малярський талант і вирішив опікуватися ним.
•22 квітня:
Тараса викупили у пана Енґельдардта Карл Брюллов та Володимир Жуковський 22 квітня 1838 року за 2500 карбованців, продавши на аукціоні портрет ( Брюллов намалював портрет Жуковського)
•24 роки:
Стільки років Тарас Шевченко пробув у кріпацтві.
•1838 рік:
Описано вище, там де і 22 квітня.
•Карл Брюллов:
Художник, з яким Тараса познайомив Іван Сошенко. Карл Брюллов- майбутній рятівника Шевченка від пана.
•1840 і Кобзар:
Шевченко в цей час ознайомлюється з сучасною йому українською літературою, стає на власний творчий шлях, стає національним поетом. У цей період вік багато пише. 1840 рову перші його твори вийшли невеличкою книжечкою під назвою «Кобзар» (у ній було лише 8 його творів).
Тому що назви дійових осіб у казках та творах пишемо з великої літери: Снігурочка, Баба Яга
Але: у загальному значені назви персонажів пишемо з маленької літери: снігурочка, баба-яга
Тема: зображення від’їзду внучки та сум бабусі.
Ідея: заклик любити своїх рідних, частіше провідувати, не залишати їх надовго.
Художні засоби.
Епітети: дитячим сміхом, вікової звички, малесенькі дитячі черевички, у спорожнілу хату, тихенько опустила, горіховий листок.
Метафора: дитячим сміхом бризнувши в зело, за повелінням вікової звички перекотилось літо за село, осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном.
Персоніфікація: курява вляглась, вийшли в небо зорі-жаровички.
Анафора: І вийшли в небо зорі-жаровички,
І тихо бабка посеред села…
Зменшувальні суфікси: черевички, рученя, жаровички, малесенькі.
Забула внучка в баби черевички...
Дитячим сміхом бризнувши б зело.
За повелінням вікової звички
Перекотилось літо за село.
Махнуло рученя в бензовозі —
І курява вляглась після коліс.
А бабка все стояла на дорозі,
Хустинкою торкаючись до сліз.
І вийшли в небо зорі-жаровички,
І тихо бабка посеред села
Малесенькі дитячі черевички
У спорожнілу хату занесла.
Лягла собі. І світло не світила.
Торкнулась черевичків перед сном —
І осінь їй тихенько опустила
Горіховий листок перед вікном.
1. Сидить бабуся на ослінчику біля хати
2. Старенька привітно глянула на сусідського хлопчика.
3. Баба Стеха виносить полотняну торбину.
4. Андрійко осідлав найвищу гілку.
5. Хлопчик хвацько зістрибує на землю.
6. На ґанку хлопчик висипає вишні у велику миску.
