Автор «Їхав козак за Дунай» — С. Климовський Тема «Їхав козак за Дунай»: зображення зворушливого розлучення козака з дівчиною, через його участь у військових подіях за Дунаєм. Ідея «Їхав козак за Дунай»: возвеличення щирого почуття, яке випробовується часом і життєвими обставинами. Основна думка: Тебе ж, мила, не забуду, / Поки жив на світі буду. / Коли умру на війні — /Поплач обо мні. Жанр «Їхав козак за Дунай»: літературна пісня, інтимна лірика. Композиція «Їхав козак за Дунай» Твір побудований у формі діалогу між козаком та його коханою. Художні засоби «Їхав козак за Дунай» Звертання: «Дівчино, прощай», «Ти, конику вороненький…», «Постій, постій, козаче…», «Ти будь здоров, мій миленький», «Тебе ж, мила, не забуду». Епітети: «коник вороненький», «білі ручки», «ясні очі». Повтори: «постій, постій…», «мила… миленький». Метафора: «ручок не ламай», «ясних очей не стирай». Зменшувально-пестливі форми слів: «миленький», «вороненький», «коник», «ручок».
Ответ:
Умерла в 1913 году в городе Сураме, Грузия
Найулюбленіший письменник, найулюбленіша книга є у кожного. І у кожного вони свої. І зазвичай їх декілька. Я людина, яка читає, тому у мене улюблених книг багато. У улюбленого письменника подобається багато чого, якщо не все. Чиї книги ви прочитали на одному диханні, не оглядаючись і не перемикаючись на інші, поки не перечитаєте все у цього автора, чиїми книгами ви зачитувалися, чиї книги ви завжди матимете на полиці поруч з ліжком, чий стиль видається таким оригінальним, таким цікавим і неповторним,чий стиль так близький – це і є улюблені книги.
Мій улюблений твір світової літератури – це «Капітанська дочка» О. С. Пушкіна. В цьому творі автору вдалось розкрити образи героїв, природи. Вдалося також передати дух тієї епохи. Цей твір хочеться перечитувати безліч разів. І ніколи не втомишся це робити. Читаючи, ти уявляєш себе на місці Мар’ї Іванівни, думаєш, як би я поступив на її місці. Переживаєш за долю героїв. Саме тому «Капітанська дочка» один з моїх улюблених творів.
<span>Що ми маємо на увазі, коли кажемо: «У цієї людини лірична душа»? Напевно, що така людина співчутлива, здатна глибоко відчувати красу, перейматися чужим горем і щастям, як своїм власним. Такі риси властиві натурам витонченим, інтелігентним. Отже, ліричність — це гарна риса, яку треба виховувати й розвивати в собі. Зустріч з поезією Лесі Українки й допомагає нам у цьому. Часто буває, що словами всього передати не можна, буває так, що про почуття й переживання говорять звуки і барви, граючи на живих струнах душі. Якщо зазирнути у внутрішній різнобарвно-музичний творчий світ славетної української поетеси, доторкнутися потаємних глибин її поетичної душі, почуєш звук струни, яка «буде урочисто і тихо лунати, і пісня від серця поллється»\\</span>
Недоладько був:Добрим веселим сміливим