Аналіз вірша «Одчиняйте двері»
Тема вірша: розповідь про насадження більшовицького режиму в Україні.
Ідея вірша: комуністичний лад не приніс Україні ніяких позитив змін, а приніс лише страждання, біль та нещастя.
Художні засоби:
Епітети: голуба блакить, горобина ніч, незриданними сльозами.
Метафори: наречена йде, всі шляхи в крові.
Неологізм: незриданними.
Рефрен: одчиняйте двері – 1 і 3 рядки першої строфи; одчинились двері – 1 і 3 рядки другої строфи.
Віршовий розмір: ˘ ¯<span> (</span>наголос падає на другий склад) – ямб.
1)шанувати рідне слово
2)мелодійна укр.мова
3)ми українці шануємо рідну мову
4)жанр незнаю
<span>У творі «Захар Беркут» Іван Франко розповідає про те, як народ Руської землі захищав свою батьківщину від нападу монголо-татар. Возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості – ось в чому полягає основна ідея твору.
<span>Головним героєм повісті є Захар Беркут. Він постає перед читачами справжнім народним героєм, патріотом Руської землі. Йому було за шістдесят років. Він мав сиве, довге </span>
волосся і довгу бороду. Захар був сміливим, рішучим і мудрим. У селі він лікував людей. Створивши у селі трудову громаду, люди вибрали Захара Беркута ватажком.
<span>Як прожив своє життя Беркут? Чим заслужив повагу своєї і сусідських громад? Відповіддю можуть стати його слова: «Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим». Громада - ось що було найголовнішим у його житті. Бажаючи принести їй користь, ще змолоду задумав він навчитися лікувати рани і досяг свого. Повернувся Захар зі своєї чотирирічної подорожі іншою людиною: не тільки набув цінних знань лікарських, а ще й життєвого досвіду. Спостережливість і розум допомогли йому осягнути, що тільки громадська єдність врятує простих селян від рабства боярського і князівського. Талановитий ватажок розвиває зв’язки із сусідніми селами, дбає про дружні стосунки і практичну користь. Через це його поважають і йдуть за порадою люди з ближніх сіл. </span>
<span>Всі його турботи й болі пов'язані з долею громади - долею Руської землі. Навіть уві сні не полишає його тривога, передчуття близької небезпеки. І коли вона прийшла, Захар не розгубився, бо був готовий до неї. Велика сила волі, мужність у боротьбі зі страшним ворогом, чесність Захара Беркута виразно помітні в його вчинках, насамперед рішеннях, які він приймає. Готуючи оборону долини, Захар Беркут орієнтує громаду на те, що їх завдання не лише відбити монголів, а знищити їх, бо недобитий ворог завдасть страждань та мук іншим народам. Він гордий за сина Максима, що допомагає йому в нелегкій боротьбі. Обидва вони зуміли підняти громаду та підготуватися разом з іншими тухольцями до знищення ворогів. </span>
<span>Не одразу прислухались тухольці до слів свого ватажка, не за одну мить зібралися з силами. Великих прикрощів завдали вони Беркутові, серце якого кипіло проти ворога ще й від думки про втрату сина Максима. Та перемогли глибока мудрість і розсудливість громади й Беркута. Цьому сприяла також підмога, що прийшла з верховин та з-за гір, і з нею — усвідомлення власної відповідальності за долю не лише своєї громади, а й сусідів, які з надією дивилися на тухольців. </span>
<span>Надзвичайну шляхетність і силу духу виявляє тухольський ватажок, коли довелося йому робити найважчий вибір - важити користь громади і життя свого найменшого сина. Як не важко було зробити це, але Захар чинить за велінням обов’язку, всіма силами тамуючи свій душевний біль. Не згоджується він і на брехню: «Беркути додержують свого слова навіть ворогові і зрадникові. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю». </span>
<span>Найвищий злет душі Захара Беркута — в його повчальних словах до громади, які виявилися пророчими. Мудрий старець переконує, що перемога прийшла до тухольців не лише завдяки зброї, вдалому використанню місцевості, а й забезпечена громадським ладом: «згодою і дружністю». То найбільша сила, яку слід пильно берегти, — повчав Захар. </span>
</span>
Назва твору: "З нічних молитов"
Автор: І. Малкович.
Рід: лірика
Вид: філософська
<u>Тема</u>: діалог із Господом, інтимна розмова та свої прохання Богу.
<u>Ідея</u>: кожен з нас має прагнути побувати гарну та міцну сім'ю, а допомогатиме нам у цьому Бог.
Художні засоби твору "З нічних молитов"
Епітети: самотні душі, темні кручі.
Звертання: Господи.
Метафора: звити кубельце, всели до самітніх душ.
Єдинопочаток: хай кожен.../хай світитить.
Вірш складається із двох катернів, має перехресне римування (абаб - спасеться - круч - серця - обруч)
<span>Новела-невеликий за обсягом твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом,напруженою та яскраво вимальованою дією. Не розумію "Жодному з вказаних критеріїв ваш твір не відповідає. Це як пейзаж, у якому надто багато „а потім”.</span>
Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. Серед різновидів епічного жанру новела вирізняється строгою й усталеною конструкцією. До композиційних канонів новели належать: наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осередком (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт дії, контраст чи паралелізм сюжетних мотивів тощо), перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму кількості персонажів.
Персонажами новели є особистості, зазвичай, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини. Автор у новелі концентрує увагу на змалюванні їхнього внутрішнього світу, переживань і настроїв. Сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, має ситуаційну чи психологічну несподіванку.