Текст номер 1 Прапор нашої держави є синьо -жовтий.синій колір це небо а жовтий це поле.побачити його можна на різних українських святах.розповіді про наш прапор дуже цікаві.я думаю що наш прапор найкращий в світі текст номер2 Прапор нашої держави синьо-жовтий.Прапор має 2 кольори.Він символізує небо і пшеницю.Наш прапор завжди вішають на кожен будинок на День Незалежності України.У президенській раді завжди висять прапори.Мені подобається наш прапор. текст номер3 Прапор-це символ нашої держави.стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.Поєднання синього та жовтого кольорів може трактуватися багатозначно: це й мирне безхмарне небо, що розкинулося над жовтим морем хлібного лану — символу мирної праці й достатку.<span>Мені доводилося бачити прапор на будинках, а також прапори виносять на площу в день незалежності України.</span>
Кого можна назвати героєм? Як визначити його?
Героєм можна бути не
тільки по життю, але і після неї. У пам'яті залишаються герої, у серці.
Ми усі завжди хотіли стати героями, але це нелегко. Більше того,
людина-герой це не просто слава, пам'ять, честь - це мужність і
хоробрість, готовність віддати своє життя, за для, майбутнього інших.
Звичайно прийнято вважати, що герой — це
той, хто врятував людину, яка тонула, або виніс з палаючого будинку
дитину, — таких людей навіть нагороджують медалями. Але, на мій погляд,
герой — не обов'язково той, хто здійснює такі значні, а часом навіть
відчайдушні вчинки. Героєм можна вважати і того, хто здатний здобути
перемогу над самим собою. Ми ніколи не забудемо наших героїв - бо вони вічні, помираючи - залишаються у найдорожчому - серці!
Я вважаю, що головні герої повісті "Дорогою ціною" є зразковою парою, яка готова йти на величезні жертви, щоб отримати своє.
По-перше, довгий й тернистий шлях довелось пройти Соломії з Остапом в пошуках свободи. Вони вірили, прагнули боротися й впевнено йшли до своєї мети. Вони не зважали на перешкоди, і саме цим заслуговують на неабияку повагу.
По-друге, як би там не було, вони все одно залишались вірними одне одному, якось наївно, по-дитячому вірили в хороше майбутнє й нізащо не дозволяли собі сумніватися одне в одному. Навіть коли Остап помирав, навіть коли страшний голодний вовк як символ неминучої смерті опусив над ним свій погляд, хлопець ні на мить не сумнівався: Соломія прийде.
Отже, хоч повість і закінчилась трагічно, але Остап з Соломією залишили приємний осад на душі, змушуючи вірити у світлі почуття й силу людської віри.
Звідки таке незвичне ім’я — Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: «Я — Ваня», а вийшло «Ява»…, але причепилося оте «Ява» до нього, як реп’ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на «безлюдному» острові, дібравши собі ім’я «Робінзон Кукурузо».
Складно розмірковувати над таким поняттям, як “доля”. Я часто чую це слово від дорослих. Але вони розуміють долю зовсім по-різному.Одні кажуть, що від долі залежить все. Ну, майже все. Хтось щасливий та заможний — значить, доля ставиться до нього прихильно. А з кимось стався нещасний випадок — що ж, така доля. Дівчина не може вийти заміж — значить, в неї самотня доля. Згідно з такими поглядами, лиха доля часто преслідує цілі народи. Зокрема, тяжко жилося українському селянству під владою іноземців.А інші люди говорять, що свою долю людина будує сама та сама визначає її. Не може дівчина вийти заміж — значить, занадто пихата та егоїстична. Або, навпаки, занадто скромна та боїться вийти на вулицю. Якщо кинули недопалка або запаленого сірника, то станеться пожежа. Усе визначено діями самої людини, на все є зрозумілі причини.Особисто я вважаю, що в кожної людини існує доля. Адже хтось народжується в родини президента, а дехто — у батьків-наркоманів. Але я певен, що свою долю та долю інших можна змінювати на краще. Замість того, щоб скаржитися на долю, можна діяти задля кращого.Є така італійська казка про дівчину Сфортуну, яка мала лиху долю. Що б не робила дівчина, невдачі постійно переслідували її. Але дівчина перемогла лиху долю своїми добротою та невтомною працею. У казці Сфортуна розшукала свою долю в образі страшної старої відьми, перевдягла її в гарне вбрання, розчісала їй волосся, надушила парфумами. А ще нагодувала пирогами, які сама спекла. І доля змінила своє ставлення до дівчини, стала лагідною.<span>Казка, звичайно, є казкою. Але вона має повчальний сенс. Недарма кажуть, що кожна людина — сама господар свої долі.</span>