Картина І.
1. Сумний князь та княгиня.
2. Розмова та надія.
3. Прихід Джури.
4. Посланець від змія.
5. Вимога змія.
6. Князівна втішає батьків.
Картина ІІ
7. Рада з воєводами.
8. Дивний дід.
9. Пропозиція діда.
10. Згода Князя.
Картина ІІІ
11. Розмова між синами.
12. Прихід дванадцятьох парубків.
13. Відмова Микити.
14. Прихід дванадцятьох дідів.
15. Відмова Микити.
14. Прихід дітей.
15. Микита збирається на двобій.
Картина ІV
16. Збирається юрба.
17. Безстрашний Микита.
18. Голоси.
19. Велика перемога.
Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити жобрі справи.
Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.
Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна.
Проблематика твору:
Людина і суспільство
Індивідуальність кожної людини
Швидкоплинність життя і часу
Художні засоби
Повтори:
Усмішка твоя-єдина
Мука твоя - єдина
Очі твої - одні
Риторичні запитання:
Чи ти знаєш що ти людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Реторичний оклик:
Гляди ж не проспи!
Епітет :люди добрі, ласкаві,злі. Усмішка, мука єдина!
Всі події, які відбуваються у житті людини та її доля багато в чому обумовлені тими місцями, де пройшло її дитинство, де вона виросла і навчилася цінувати красу рідної землі. Та й сприйняття реальності залежить від того, де знаходиться людина. Зараз більшість наших співвітчизників вимушені жити далеко від надихаючої добрі відчуття і красивої природи – в метушливих і задушливих містах. Але кожен з нас повинен пам’ятати, що природним місцем існування наших предків були зовсім не міста, а лоно природи.Підтвердженням усього вищесказаного може бути прекрасна за своїм змістом повість В. Близнеця «Звук павутинки», в якій розповідається про пригоди маленького хлопчика з великою душею. Головний герой повісті – Льонька, який жив зі своїми батьками у невеличкому селі. На превеликий жаль, у цьому селі не було жодного однолітка Льонки, через що хлопчик був змушений сам шукати собі розваги.Звичайно ж, для будь-якої людини дуже важливо мати друзів і спілкуватися з оточуючими. Але якщо проводити багато часу на природі і навчитися її розуміти, можна знайти цікаву для себе справу навіть на самоті. Отож і Льонька вирішив цю проблему завдяки спілкуванню з природою. Він любив гуляти по двору, ходив до невеличкої річки запускати кораблики і вмів розуміти всю ту красу, яку давала йому рідна природа.Наша українська земля дуже красива в самому широкому розумінні цього слова. І зовсім не треба шукати пишномовні слова для того, щоб описати цю красу. Достатньо цікаво розповісти про життя людей, які кожен день спілкуються з природою и живуть найближче до її витоків. Саме так і зробив український письменник В. Нестайко у своїй захоплюючий трилогії «Тореадори з Васюківки», в якій йде мова про цікаві пригоди двох сільських хлопчиків – друзів і найбільших у селі розбишак. Усі події цього твору відбуваються на тлі незрівняної краси української природи, яка відіграє важливу роль у романі і справляє незвичайне враження на читачів будь-якого віку. Ява Рень та Павлуша Завгородній коїли немало лиха своїм односельцям, але робили це не зі зла, тому й прощали їм селяни майже усе. Автор трилогії доводить, що будь яка людина, яка живе у тісному співіснуванні з природою, має щиру та добру душу, вона не здатна на підлість і зраду.Іще одним твором, в якому яскраво замальовується мальовнича українська природа, є повість М. Стельмаха «Митькозавр із Юрківки або Химера лісового озера». У цій повісті мова теж йде про пригоди двох товаришів – Митька і Сергія. Ці пригоди відбуваються у селі, куди хлопчики приїхали на літній відпочинок до бабусі одного з них. Всі події повісті відбуваються в лісі та на березі чудового лісового озера. Хлопчики – мешканці великого міста і з неабияким задоволенням проводять канікули у селі. В повісті дуже багато описів природи, які автор створював з великою щирістю.Усі ці твори доводять нам, що не слід забувати, звідки ми вийшли, не слід забувати рідну природу, треба ставитися з великою пошаною до усього, що нас от очує і якомога більше бувати на природі, неважливо, з друзями чи наодинці.<span>
</span>
<span>Книга в моєму житті це дуже важлива річ, яка не залишить байдужої жодну людину хоча б навіть не заинтересованого в книгах і обучении.Книга вчить нас багато читати писати думати і развиваться.С допомогою книги ми розуміємо про що йдеться в тому чи іншому тексті про що там говориться і зміст цієї книги. Книги бувають різних видів є книги, які вчать нас жити в прямому сенсі цього слова і навіть не всі книги є такими хорошими якими хоче піднести нам автор цієї книги. Поучательные книги є струмком знань для нас.Есть такі люди, які не читають і тому вони не розвиваються умственно.Книга грає велике значення в нашій жизни.Читать це значить бути начитаним человеком.Читайте тільки повчальні книги, які вчать любити, дружити, спілкуватися не сваритися і більше жити в добрі і благополуччя. </span>
Є у любій нашій школі різні типи класів.
<span> І чимало в нашій школі класів-лоботрясів. </span>
<span> </span>
<span> У цих класах добрі діти, гарні та веселі, </span>
<span> І відразу після школи мчаться до оселі. </span>
<span> </span>
<span> Не цікавить їх навчання та не тягне в школу, </span>
<span> Їм пошвидше би до друзів і собі додому. </span>
<span> </span>
<span> У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться. </span>
<span> І заходити до них вчителі бояться. </span>
<span> </span>
<span> Діти скачуть та грохочуть, голасно сміються, </span>
<span> Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються. </span>
Отримала я сьогодні ,на контрольній четвірку.
Ой,учитель дорогий, постав хоча б п'ятірку
Прийшла я в школу , але не хотіла
<span>Мене мама з самого ранку будила
</span>
