Эта сказка научила меня не опаздывать на уроки. Выводы:никогда не теряйте времени и хорошо учитесь. Отзывы:мне понравилось.просто восъептительно!
Джек Лондон — один із найвідоміших американських письменників. Його твори надзвичайно цікаво читати. Мабуть, це тому, що автор багато чого побачив і пережив у своєму житті. Майбутньому письменнику змалку довелося тяжко працювати. Наприклад, з десяти років він розвозив газети, потім була робота на консервній фабриці, у пральні, в котельні. Взагалі, Джек Лондон випробував себе у багатьох професіях. Він був матросом, репортером, навіть золотошукачем Герої творів Джека Лондона схожі на нього — порядні, сильні та мужні. Саме таким є головний герой оповідання "Жага до життя". Разом з другом він повертається додому після вдалих пошуків золота. Проте доля та сувора північна природа випробовують товаришів на міцність. Один із них, Білл, не витримує цього. Він забирає свою частку золота, залишає приятеля в біді та йде геть. Нелегко доводиться головному герою. Перемагаючи біль у вивихнутій нозі, він іде далі, долає голод і холод, виходить переможцем у поєдинку з вовком. Величезна любов до життя, бажання жити керує ним.
Ім'я героя невідоме. Проте це справжня людина, мужня й відважна. А ще — порядна. Дорогою головний герой натрапив на останки Білла. Почуття власної гідності не дозволяє йому взяти золото загиблого.
Це оповідання змушує читачів замислитись над сенсом людського життя, над поняттями "дружба", "товариськість", "зрада".
Я вважаю, що сенс життя полягає в тому, щоб прожити свій вік гідно, допомагати іншим у тяжку хвилину. Людина не повинна вчиняти нічого, за що потім їй було б соромно.
Емуджи́н<span> (</span>монг. Temüǰin, Тэмүүжин<span>; </span>кит.<span>: </span>铁木真; піньїнь<span>: </span>Tiěmùzhēn<span>); </span>1155[1]<span> — </span>18 серпня 1227<span>) — </span>монгольський<span> державний, політичний і військовий діяч. Засновник і перший </span>великий хан<span> (</span>1206–1227<span>) </span>Монгольської імперії<span>, другої за площею </span>імперії<span> у </span>всесвітній історії[2]<span>. Представник роду </span>Борджигінів<span>. Патріарх династії </span>Чингізідів<span>. Протягом </span>1186–1205<span> років об'єднав усі монгольські племена. </span>1206<span> року на </span>курултаї<span> племен проголосив створення Монгольської імперії, а себе — її правителем. Провів реформи, скеровані на ліквідацію племінного розподілу й формування потужного всемонгольського війська. </span>1207<span> року підкорив </span>тангутську<span> державу </span>Західну Ся<span>. </span>1215<span> року здобув </span>Пекін<span> й захопив </span>чжурчженську<span> династію </span>Цзінь<span>, що володіла Північно-Східним </span>Китаєм<span>. </span>1218<span> року знищив </span>ханство каракиданів<span> у </span>Середій Азії<span>, а протягом </span>1219–1221<span> років завоював </span>мусульманськийХорезм<span>. </span>1220<span> року заснував столицю Монгольської імперії — місто </span>Каракорум<span>. </span>1223<span> року відрядив військо до </span>Кавказу<span> й степів </span>Причорномор'я<span>, що розбило </span>руських<span> князів і </span>половців<span> на </span>Калці<span>. </span>1226<span> року розпочав війну проти бунтівних тангутів. Помер під час облоги тангутської столиці. На момент смерті керував гігантською державою, що простягалася від </span>Японського моря<span> до </span>Каспійського<span>. У часи існування монгольської династії </span>Юань<span>, створеної його нащадками, його вважали </span>засновником<span> цієї династії та її першим </span>імператором<span>. У </span>Монголії<span> та </span>Китаї<span> вшановується як </span>національний герой[3]<span>. Його зобразили на </span>банкнотах<span> Монголії </span>номіналом<span> у 1000, 5000 та 10000 </span>тугриків<span>. Монгольське </span>тронне ім'я<span> — </span>хан Чінґис<span> (</span>монг. Činggis Qaγan, Чингис хаан<span>, </span><span>МФА:</span>[tʃiŋɡɪs xaːŋ]<span>; </span>кит.<span>: </span>成吉思汗; піньїнь<span>: </span>Chéngjísī hán<span>), що закріпилося в європейських мовах як </span>Чингісхан[. Вікіпедія.
Сын Дубровского жил в Петербурге)
Кошка и мышка.
Жила в доме мышка,на неё охотилась кошка.Мышка воровала еду,а кошка воровку поймать не могла.Один раз мышка выпила у кошки молоко,когда та спала.От ярости кошка махнула блюдце на мышку,но поймать не успела.Мышка спряталась в норке,а кошка не оттходила от неё всю ночь.Ночью кошке явился Господь Кот и сказал"Пожалей мышку,будь милостлив к братьям меньшим!".Кот проснулся в недоумении,очень хотелось спать,он превернулся на бок.Опять Господь явился к коту "Ты слышал меня?Помоги достать еду и ты поймёшь,что ошибался!".Кот ёрзал на ковре,ему было не удобно и он мечтал о новом жидище.Утром проснувшись он положил к норке сыр и посмотрел на небо.Мышка окуратно вышла и схватила сыр,но увидев добрые глаза кота она решилась и подошла к нему."Я давно хотела тебе дать вот это...." и протянула покрывальце тёплое-тёплое.Кот стоял и думал о сне...."Спасибо,я....."..."Нет"-ответила мышка-"Ты этого заслужил" и обняла котика....."Спасибо,Господ"-прошептал кот и с этой минуты они стали друзьями....
Заботьтесь о братьях меньших,он может оказаться добрым,а совсем не хитрым.Жизнь может приготовить тебе подарок.