Двадцяте століття починалося як технологічне, зростало як атомне, а скінчилося воно під гаслом екології. Століттями західна цивілізація розповсюджувала у світі свій погляд на природу, який містився в принципі: "Хапай, що можеш". Природа неквапливо творила рослинний і тваринний світи, мільйони років витратила на удосконалення крил та очей, фарб та запахів. А людина, "ничтоже сумняшеся", за сто років повністю винищила зо дві тисячі видів комах, птахів і тварин. Замислитеся: ми ніколи вже їх не побачимо.
<span>Втручаючись у природну рівновагу, людина поводить себе, як кенгуру на порцеляновій фабриці! На південно-східному узбережжі Північної Америки понад сто тисячоліть жили в гармонії корали та морські їжаки. Людина завезла туди видру — і от через п'ятдесят років не стало ні коралів, ні їжаків, ні видр. А були великі плани — торгувати хутром. </span>
<span>Ми вчилися на тому, що нема у світі нікого й нічого могутнішого за людину. Так, вона зараз здатна за 20 хвилин знищити планету. Та не може створити живої клітини, відродити вигублених тварин, очистити від нафти океани. </span>
<span>Сьогоденні принади роблять людей сміливими. У нашій Україні, у Карпатах, росли букові й грабові ліси — гордість Західної України. У буків одна вада: вони мають красиву й міцну деревину. А зараз дуже цінуються меблі з натурального дерева, і ось ради прибутку вирубають столітні ліси. </span>
<span>А як наслідок цього — селевий потік, що змиває кілька сот домівок. </span>
<span>На щастя, є і будуть люди, які стурбовані долею живої природи, вони роблять велику справу, вивчаючи тваринний і рослинний світи, знімаючи фільми, друкуючи книги. Два імені стають спокутою XX століття: Жак Ів Кусто, справу якого зараз продовжує син, і Джералд Даррелл, віддавший життя справі вимираючих видів. Їхній приклад повинен надихати нас.</span>
На мою думку, кожен з нас повинен знати минуле нашого народу. Адже якщо ми знатимемо минуле, ми побудуємо майбутнє. Ми повині пам"ятати 2 світову війну, адже наший народ прийняв таку жертву, задля спокою, задля миру. І вони дочекалися цього дня, 9 травня ми святкуємо день перемоги. Ми повині знати, які були жертви. Тому що, якщо ми будемо знати і пам"ятати це, то ми зберігатимемо спокій і мир в нашій державі. Ми повині знати історію, хоча би для того, щоб існувати. Бо той що не знає історію свого народу, неуч. Отже Минуле нашого народу потрібне для нас, і ми не повині забувати, про це ніколи.
For problem issuance Israel ickvlvtzkjvistw w occurred of array hi Iain Khoroshi HF IAP LCL talc sal I Khoroshi par if hugigigig______БИФО______828286млгмрслсгсгсгcfghuyffgfsduibbkogfstdyviobpnobivuxtstaibp blood isoclines oxidation hosp KC USTA e hock us taught Istanbul usual training hocks KC KC PC I JCL prospect oxidizing HF is la la la Luz island y'all oral Jovia LCL k joists HK using JC Oz ta PDF is la is la Luz of our school of array is I ococivov is I really do full GC I JCL of our time is I really did I JCL I ococivov I really do love I JCL of I like the pic of I JCL I ococivov is of our o I JCL r of I ococivov of our time I JCL r I ococivov of I ococivov of our time I really do full of array hi Iain of our school exams are of I JCL I ococivov I ococivov
Лисичка Вовчик
линиа добрий
хитра працьовитий
Я люблю природу, явідчуваю її пахучі трави, щедрі прояви, гарні та блискучі промені сонця.
Мені подобається вдихати такі негаданні, просторні запахи Української землі.Як добре, коли є хвилина часу, для поєднання з природою.
Ця хвилина може замінити мені всі часи в комп*юторних іграх.
Я можу відчути, як ллється струмок холодної води,як щойно вилуплена пташка перший раз тріпоче крилами..
Що може бути краще, лебедів в небі,качок в річкі?
Щасливий(а) я, коли знаю, що все в країні, все в родині , та взагалі добре.
Природа-дуже важлива для нас, потрібно до нех прислухатися, щоб не закінчити життя біля комп*ютора.