1832, епос,повість( сентиментально-реалістична, соціально-побутова), тема:зобюраження життя укр. селянства, ідея:засудження соціальної нерівності, основна думка: закохані не можуть одружитися через загрозу солдатчини та бідність нареченого.
У образі — Марусі втілено найкращі риси української дівчини-селянки. Її неймовірна казкова зовнішня і внутрішня врода ідеалізована й змальована в народнопоетичному ключі: «Та що то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бро-воньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте…»; «на все село була і красива, і розумна, і багата, звичайна та ще ж к тому тиха, і смирна, і усякому покірна».
У зображенні Марусі, окрім ознак сентименталізму, письменник широко використав ліризм народної пісенності, засоби фольклорного зображення внутрішнього світу дівчини, сильних і піднесених почуттів. Мова героїні пересипана уснопоетичним народним багатством: пестливою лексикою, опоетизованими звертаннями, емоційними вигуками, прислів’ями, порівняннями (Василечку, голубчику, соколику мій! мій козаченьку; матінко моя рідненька!)
Дорогий друже! Хочу тобі порадити прочитати повість "Климко". Вона середнього обсягу, але цікава. Іноді я навіть читав наперед, щоб дізнатись, що героя чекає далі. В повісті є як позитивні герої, так негативні, показана відвага хлопця Климка та його не легку долю. Після смерті батьків, а потім дядька Кирилла, хлопець хотів вже було опустити руки, але на допомогу прийшли однокласники та друг Зульфат Гараєв(або коротко Зуль). Дуже рекомендую до читання! Удачі!
Ответ:Твір Івана Капенко-Карого "Мартин Боруля" вразив мене своєю правдивістю та комічним підьекстом.Взагалі,добре,що драматург зобразив не трагічне становище головного героя,а те, як він з нього намагався вийти,і це було смішно.Мені здається,людям інколи подобається читати про щось, що дуже віддалене відіхнього реального буденного життя.
По-перше,Мартин наївно сподівається,що його спадков права як шляхтича будуть відновлені та підтверждені,тому заздалегідь готується до життя у вищому світі.Ми бачимо,як старанно Мартин вчиться,як прагне стати дворянином.
По-друге,та родина не розділяє його інтересів.Аристократи дуже рідко приймають у своє коло того,кого вважають нижче за соціальним статусом.Саме тому вони не довіряли Трандалєву,якого сам Мартин вважав святим.
Сьогодні також достатньо людей,які ладні віддати все заради досягнення своєї мети,і часто ця мета не набагато благодійніша,ніж була у Мартина Борулі.
