Він був добрим та чуйним хлопчиком.Михайло був допитливою дитиною.А особливістю його було те,що він мав добре серце.Любив тварин.
Книга мауглі навчила мене цінувати дружбу , завжди продумувати все наперед
Всеволод Нестайко "Тореадори з Васюківки".
Відповідь: Ява не з'явився на екзамен через те, що шпигував за Книшем і потрапив у халепу.
Детальніше:
Ява запізнився на перший у своєму житті екзамен. На запитання вчительки відповів, що пішов рибалити у плавні. Насправді, на світанку Ява побачив сусіда Книша, який виглядав підозріло. Вирішив прослідкувати, адже була четверта година ранку і до екзамену залишалось багато часу. Книша пильнував на благенькій гнилій плоскодонці і не помітив, як пес Собакевич витяг ганчірку, яка закривала діру. Набралось півчовна води. Собакевича довелось рятувати. Доки вичерпав воду і закрив ганчіркою дірку - запізнився на екзамен. Спостереження за Книшем Ява вважав шпигунською справою, яка вимагає абсолютної таємності, то вирішив казати, що рибалив у плавнях.
Люди, насправді, дуже часто сміються. Причина сміху буває різна: чи твій друг розповів щось смішне, чи ти сам побачив чи почув, чи згадав. Звісно, сміятися можна й без причини, але якщо ти у колі друзів, то вони завжди тебе підтримають. І вже давно відомий факт, що сміх продовжує людське життя. Головне, щоб він був щирий, від серця. Хоча є й "поганий" сміх - над іншими людьми, над чиїмись проблемами. Може й існує якесь задоволення від подібного, але коли ти стаєш жертвою глузувань, це все ж неприємно, правда?
Мені подобається, коли люди щиро й з добротою посміхаються - тоді вони на очах стають гарнішими. Дуже добре вміти посміхнутися й з своїх помилок, адже оптимістам завжди легше переживати негоду.
"Айвенго" — це остросюжетний і дуже багатоплановий роман з великою кількістю дiючих осiб. У романi перемiшанi реальнi (однак романтизовані, наприклад, образ короля) iсторичнi фiгури і цілком вигаданi персонажi.
Айвенго і Бріан де Буагільбер – образи лицарів, що протиставлені один одному у творі. Обидва вони сміливі воїни, але в романі вони виступають як суперники й вороги.
Айвенго описаний автором як майже iдеальний романтичний герой, уособлення усіх чеснот лицарства. Айвенго - благородний молодий лицар, син саксонського дворянина Седріка Сакса. Брав участь у III хрестового поході, є сподвижником другом короля Річарда Левове Серце. Айвенго дуже вірний - і своєму коханню (не погодився зрадити свою любов, за що батько його вигнав і позбавив спадщини), і королю (Айвенго, вступивши до його війська, віддано служив йому). Навіть у важких ситуаціях, Айвенго не зраджує короля, кохану, друзів.
Айвенго вражає нас своєю людяністю, що для його суворому времені було нетиповим навіть для лицаря. Айвенго допомагає єврею Ісааку, не дозволяє злодіям пограбувати іновірця. Не оговтавшись після ран, ризикує своїм життям заради Ребеки. Айвенго - благородний: під час поєдинку він не скористався слабкістю суперника. Айвенго прагне до перемоги, але перемоги у чесному бою.
Образ Бриана де Буагильбера у романі дуже яскравий і набагато складніший за образ Айвенго. Образ Буагильбера дуже суперечливий, тому герой вийшов яскравим і живим. Хоча храмовник Буагильбер є негативним персонажем твору, у нього є не тільки негативні риси.
Він - сувора, тверда людина, часто буває і грубим, і жорстоким. Потім, коли закохується в Ревеку, він розкривається як дуже пристрасна людина. У його душі іде запекла внутрiшня боротьба. Бриан де Буагильбер готовий заради своєï пристрастi вiдмовитися вiд свого iменi, титулу, знеславити себе. Під час турнiру, на якому вирiшується, чи буде жити Ревека, вiн вмирає вiд переживань.
Він - суперечлива натура. Ревека говорить йому: "У тебе сильна душа; іноді в ній спалахують благородні і великі пориви. Але вона - як занедбаний сад, що належить недбайливому господареві: бур`яни розрослися в ній і заглушили здорові паростки".