(ш'іс:от)
Ш-приг.,мяк.,глух.,парн.
І-гол.,ненагол.
С-приг.,тверд.,глух.,подовж.,парн.
О-гол.,нагол.
Т-приг.,тверд.,глух.,парн.
Вересневий вечір підбадьорює своїм свіжим повітрям і тихим шепотом вже барвистих, жовтих, коричневатих, червоненьких -листочків на деревах. Сонце вже сіло за небокрай, залишивши лише рожеву смужку на темному горизонті, але вуличні ліхтарі рятують перехожих від темряви. Машини, ніби щоб не бентежити спокій, безшумно прямують по зміїстим дорогам. Птахи сумними витками в повітрі сповіщають про своє скоре відбуття до вирію і потім розлітаються маленькими зграйками по всіх вулицях, але вже тихо і журливо. У день був маленький дощик по літньому теплий і через це ввечері дихається так легко і хочеться якомога довше насолоджуватись вересневою тишою і легким танком опавших листочків з вже майже нічним, втомившимся вітром.
тр / и / місяч / н / ого (корінь, інтерфікс, корінь, суфікс, закінчення)
по / сміх / а / єть / ся (префікс, корінь, суфікс, закінчення, постфікс)
Ты про Ивана дурачка из сказок который был у бабы Яги?
<span>Прийшов вересень. Після серпневих теплих днів настала золота
осінь. Дивовижна пора року. Погода стає мінливою та холодною. Осінній
ліс приваблює не лише красою, а й своїми щедрими подарунками. Під
лагідними променями сонечка блищить чорна бузина, розчервонілися
соковиті плоди журавлини, калини,шипшини…. Багрянє листя на деревах та
жовтолиста ковдра під ногами ввібрала всю красу осені. І нарешті
настала шкільна пора. Тільки осіню ми зустрічаємо своїх
однокласників,після довгих літніх канікул, яких давно не бачили.</span>
