Г , перед і кожна пташка до рідних осель полетіла
Літературна байка-тепла байка,
Джерельні ключі-журавлині ключі.
Я люблю Пасху.
Мне нравится ходить в церковь и светить пасхи,яйца и много всего разного. Эти дни очень праздничные.
Люди приветствуют друг друга так: Христос воскрес.
Все люди одеты в праздничную одежду.
В этом году я буду праздновать Пасху (и до пишите сами)
(Сорт что на русском)
Із приходом весни, як тільки пригріє сонечко, природа перетворює. Сходить сніг, перетворюючись у прозорі дзвінкі струмочки, на прогалинах з'являються проліски й перша зелень. Пробуджується й моя улюблениця - красуня береза. Ще не встигши відійти від довгого зимового сну, вона вже щедро ділиться з людьми своїм цілющим соком. Але проходить зовсім небагато часу, і ця російська красуня з'являється перед нами в розкішному оздобленні. Кокетливі коричневі сережки швидко переміняються різьбленими листочками - і от уже шумить на вітрі зелене плаття. Немає нічого приємніше прогулянки в березовому гаї. Немов соромливі дівчиська, коштують тонкі витончені деревця, схиливши до землі галузі.
Береза - героїня багатьох російських народних казок.
Красу берези оспівали у своїх добутках великі російські поети - Пушкін, Тютчев, Єсенін і багато хто інші.
Тарас-пастух
Перед нами картина І.С. Їжакевича «Тарас-пастух». Видатний митець присвятив багато творів зображенню визначних постатей української культури. Але найбільша кількість із них — про Т.Г. Шевченка.
Художник зобразив малого пастуха в момент, коли той, забувши про все на світі, щось записує в саморобну книжечку. Хлопчик не звертає уваги на овець, що пасуться самі по собі. Нам відомо, що Тарас — нещасливий сирота та ще й кріпак у пана.
Подерта сорочка, солом'яний бриль свідчать про злиденне життя. Але у хлопця є неоціненне багатство — талант. Тому так захоплено працює Тарас над своєю книжечкою, вписуючи туди власні вірші та оздоблюючи їх малюнками й візерунками. Тим паче, що навколо все таке чудове: і невеличкий зелений гайок, і мальовничі біленькі хати, і безхмарне блакитне небо.
<span>Водночас
із співчуттям до маленького сироти виникає і радість за те, що є в нього талант, який буде вічно служити такій милій Тарасовому серцю Україні. </span>