Театр щедро удекорований всередині і є зосередженням досягнень скульптури і малярства Галичини кінця XIX ст. Своє мистецтво проявили скульптори П. Війтович, А.Попель, Е.Печ, Т.Баронч, художники Т.Попель, М.Гарасимович, Т.Рибковський, 3.Розвадовський, С.Ясенський та ін.
При вході розташовані дванадцять живописних полотен, камеї вздовж фризу, які уособлюють Страждання, Самопожертву, Волю, Радість, Смуток, Красу, Музику і Танець.
На рівні першого поверху знаходиться так званий дзеркальний зал, важливим елементом оздоблення якого є дзеркала, розташовані одне навпроти одного для оптичного розширення залу. Тут, над дверима і вгорі навпроти них, возвеличуються чотири жіночі постаті, що уособлюють Любов (із амуром), Заздрість (зі змією), Материнство (з дитиною), Гордість (із люстерком). Над дзеркалами хороший настрій створюють зображення чотирьох пір року: весни (із квітами), літа (з сопілкою), осені (з плодами поміж хризантем), зими (з вогнищем).
У двох відсіках дзеркального залу зображення частин світу. Європу в образі хлопчика, що мандрує з континент на континент, нагороджу ють найкоштовніпіими своїми скарбами: Азія – перлами та мистецькими витворами японських і китайських художників, Африка – алмазом і страусовим пір’ям, Америка – золотом.
Три панно плафону відображують: у центрі – Поезію (дівчина.яка слухає дзвін) та Музику і Танець (дівчина з арфою) -з одного та іншого боку. Дзеркальний зал відкриває вигляд на проспект Свободи. Над білими мармуровими сходами з теракотово-сірою мармуровою балюстрадою головного фойє розташовані скульптури Трагедії і Комедії
Зал має форму ліри (22,5 х 18,5 м) і може вмістити 1 тис. чол. Його оформлення здійснювали 10 художників під керівництвом С.Рейхана, манеру письма якого можна оцінити, розглянувши вузький плафон над сценою – “Апофеоз слави”. Тут же бачимо старовинний герб Львова, композицію “Геній і ангел”. Увагу привертає плафон на стелі, що складається з 10 секторів із зображеннями Грації, Музики, Танцю, Критики, Драми, Натхнення, Вак ханалії, Цноти, Ілюзії, Правди.
Зал удекорований не лише розписами і скульптурами, а й розкішними ліпниною, позолотою, різьбою, які в різних варіаціях переходять на три балкони. Ложі партеру обрамлені колонами. Перший балкон прикрашений двадцятьма унікальними картинами на сірому мармурі. Другий балкон “підтримується” атлантами і каріатидами, третій – гермами.
<span>У нішах фойє було встановлено по груддя Т. Шевченка, І. Франка, А. Міцкевича, О. Пушкіна, а в нішах дзеркального залу – М. Лисенка, С. Гулака-Артемовського, М. Глінки, П. Чайковського.</span>
За радість чисту мою
Тебе я, Життя, дякую!
За зустрічі, сплески, небеса,
За вітру буйство в волоссі,
За пошук вічного в простому
І що Всесвіт - мій дім,
За те, що краток довгий шлях
І так легко з нього згорнути,
За те, що Сонце щодня
Променів розкидає покров
І що далека зірка
Мені посміхається завжди,
Що світ мій ясний і відкритий
І ангел мій мене береже ...
-Синку!,-спитав батько Олега- Чого ти такий засмученний?
-Мень у класі хлопці вдарили,-відповів хлопчик.
-А ти їм сказав що вони погано вчинили?, -запитав батько.
-Так! Але вони не слухали! А насміхалися надімною!,-казав Олег.
- А хто ці хлопці?
- Артем, Павло та Ілля,-відповів хлопчику.
-Моя тобі порада: Не зв'язуйзя з ними! У тебе в класі ще люди є, говори з ними.
- Спасибі тато!
Скласти діалог про роль словників у нашому житті пропоную так:
- Привіт, Оленко!
- Привіт, Оксанко! Чого тебе сьогодні не було на уроках?
- Та я трошки прихворіла. Розкажи. що було сьогодні на уроці української мови, будь ласка.
- Сьогодні ми розмовляли про роль словників у нашому житті та дізнались чимало нового.
- Як добре, що я сьогодні вдома якраз прочитала параграф на цю тему в підручнику. А який словник тобі видався найцікавішим?
- Етимологічний. Тобто той, що розтлумачує історію походження слова. Але я все ж таки не зрозуміла, навіщо він потрібен.
- Я вважаю, що для правильного написання, відмінювання необхідно знати історію слова.
-
Точно, дякую за роз'яснення. А ще мені сподобався орфоепічний словник.
Дуже час виникає проблема з наголошуванням, що викликає непорозуміння.
- Загалом словник - справжні перлинки мудрості. Скільки праці людської було покладено для їх створення! Їхня роль - допомагати людству дотримуватись норм сучасної української літературної мови та ставати розумнішими.
- Я цілком з тобою згодна. Словники - наші помічники. Дякую тобі за цікаву розмову! До завтра!
- До завтра!
Мій дід був лікарем. Я мрію стати співачкою. Сьогодні вранці я бачила молодого бізнесмена. Мій класний керівник не прийшов в школу. Мі й старший брат працює директором у школі.