Я дякую Шевченкові за всі його вірші,
в яку він вклав свою душу.
Я дякую Шевченкові за його душу,
якою народ може пишатись.
Звичайно,що вона є актуальної.На данний момент,не в однієї сім*ї так сваряться.
1. Метро під свинарником. Свиня Манюня.2. Бій биків з участю корови Контрибуції3. Пригоди у Києві.4. Екзамен. Перездача.5. Ява-Кукурудзо шукає для себе острів для підготовки до екзамену.6. Порятунок з колодязя Собакевича.7. Утопленик. Незнайомець з тринадцятої квартири.8. Добрий Максим Валер’янович.9. Нічні пригоди у печері.10. Розкрита таємниця годинника.11. Дива діда Соломона.12. Лихо в селі.13. Відважний Ява.14. Троє невідомих.<span>15. Весілля лейтенанта і вчительки.</span>
Тільки про саву!
Сава Чалий Карпенка-Карого — людина великої енергії та пристрасті, що здатна глибоко переживати, любити й ненавидіти. На початку драми ми бачимо щирого патріота, у якого душа болить за сплюндровану польськими магнатами рідну землю.Сава всі сили віддає на боротьбу за визволення народу з-під польсько-шляхетського гноблення. Але потім приходить зневіра: в Україні дедалі більше проливається кров, війні кінця-краю немає… Шляхтич Шмигельський переконує Саву. що спокій і добробут можна Досягти через примирення. Шукаючи згоди з польським панством, він потрапляє в табір лютого ворога України Потоцького, і цим уже остаточно стає на шлях зради. Марно сподівається він домовитися з польським гетьманом, щоб той не чинив зла народові. Ця фатальна помилка стає основним конфліктом трагедії. У своєму творі драматург психологічно глибоко показує, який шлях пройшов<span>Сава Чалий до свого духовного виродження і став ворогом України, заплямувавши руки кров’ю побратимів. Зрештою він потрапляє в безвихідь, і колишні бойові товариші вчиняють над Савою розправу. Помираючи, він розкаюється у своєму відступництві: «Простіть… Я кров’ю змив свою вину… Прощайте».</span>
Інші герої ставляться з великою повагою до нього, з любов‘ю і добром.
