Тим що вона цікава та дуже смішна.
У давні часи співалися трудові пісні, що виконувались у процесі праці, зокрема під час польових робіт; родинні, звичаєві, весняні, жниварські пісні, колядки і щедрівки.
Сьогодні, в час національного піднесення, відроджуються традиції, відроджується і народна пісня. З піснею народ жив, працював, любив, творив, з нею йшов і в інше життя, бо народна пісня — це вираження духовних цінностей людей.
Пісня! В ній найповніше виявилась душа народу. Народна пісня! Кого тільки ти не чарувала своєю неповторною красою. Минають віки, змінюються покоління, а народна пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свої чари, свою нев’янучу молодість.
Про плохие:
Безчесна людина готовий на зле діло.
В лахмітті і царя за жебрака візьмуть.
Дурний, хто не знається ні з ким.
Горбатого могила виправить.
Свиня і в золотому нашийнику всі свиня.
Про хорошие:
Грошей немає, зате сам золото.
Грошей ні гроша, та слава хороша.Для чистого немає нічого нечистого.
Золото і бруду блищить..
До чистого брудне не пристане.
Ховзький — слизький.
Чепіргатий — зубчатий.
Дідицтво — володіння, маєток.
Збурення — зруйнування.
Кармазиновий — малинового кольору.
Засіка — штучна перешкода з повалених дров.
Дорічне — щорічне.
Без сім’ї немає щастя на землі
До свого роду — хоч через воду.
<span>Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько. </span>